Текст и перевод песни O.Torvald - На дні

На дні

На дні, на дні, на глибині
На дні, на дні, розгублені
На дні, на дні, на глибині
На дні, на дні...

Вибач знову злий, просто так залишу
Від постійних злив поринаю в тишу
Пишу, підбираю рими
Не сум, просто грім нагримав
Серпень я люблю, клята алергія
Більше не терплю, ліки вже не діють
Туплю і ховаюсь досі
Не апатія, а даремна осінь
Міста...

На дні, на дні, на глибині
Я глибше, я глибше, я глибше
Ніж думаєш ти

На глибині, тут все одно дощі
Рахую дні, викреслюю ночі
Боляче - кричи, знайду тебе наосліп
Так довго і не вдвох, закінчуються осінь

Темрява і сум накривають місто
З неба сильний дощ падав разом з листям
Десь там, де ніхто не бачить
Курю, відпускає наче
Люди зникли всі і пусті парковки
Кожен новий день старі замальовки
Залишилась біль і напади творчі
Осінь має твої очі

На дні, на дні, на глибині є
Я глибше, я глибше, я глибше
Ніж думаєш ти

Я на дні там де сонце не світить
Ми одні заблукали між літер
Я на глибині та ти знову не пишеш
Я глибше я глибше ніж пісні і вірші
Я на дні там де сонце не світить
Ми одні заблукали між літер
Я на глибині та ти знову не пишеш
Я глибше я глибше ніж пісні і вірші...

Au fond

Au fond, au fond, dans les profondeurs
Au fond, au fond, perdus
Au fond, au fond, dans les profondeurs
Au fond, au fond...

Excuse-moi encore, je suis méchant, je vais juste partir
Des pluies incessantes me plongent dans le silence
J'écris, je choisis des rimes
Ce n'est pas de la tristesse, juste un tonnerre qui gronde
J'aime août, maudite allergie
Je ne supporte plus, les médicaments ne fonctionnent plus
Je suis stupide et je me cache toujours
Ce n'est pas de l'apathie, mais un automne inutile
Les villes...

Au fond, au fond, dans les profondeurs
Je suis plus profond, je suis plus profond, je suis plus profond
Que tu ne le penses

Dans les profondeurs, il pleut quand même
Je compte les jours, je raye les nuits
Ça fait mal - crie, je te trouverai à l'aveugle
Si longtemps et pas ensemble, l'automne se termine

Les ténèbres et la tristesse enveloppent la ville
De fortes pluies tombaient du ciel avec les feuilles
Quelque part où personne ne voit
Je fume, ça me libère un peu
Tout le monde a disparu et les parkings sont vides
Chaque nouveau jour, de vieilles esquisses
Il ne reste que la douleur et les accès de créativité
L'automne a tes yeux

Au fond, au fond, dans les profondeurs il y a
Je suis plus profond, je suis plus profond, je suis plus profond
Que tu ne le penses

Je suis au fond, là où le soleil ne brille pas
Nous sommes seuls, perdus entre les lettres
Je suis dans les profondeurs et tu n'écris plus
Je suis plus profond, je suis plus profond que les chansons et les poèmes
Je suis au fond, là où le soleil ne brille pas
Nous sommes seuls, perdus entre les lettres
Je suis dans les profondeurs et tu n'écris plus
Je suis plus profond, je suis plus profond que les chansons et les poèmes...