Залишись - OKS перевод на русский

Залишись

Колись ти описала страшну мить.
А я, а я, не повірив!
Тепер життя загубило сотні лиць,
Хіба, вони в чомусь винні?

Час, коли у дім прийшла чужа весна
Крізь замкнуті двері
Я відчув, що ти вже не сама,
Летиш високо у небі

Ти прости мене за усе, що було так давно!
Німим кіно стали наші сни та все одно
А ти тепер лише тінню на моїм вікні
Залишись, залишись
Залишись, залишись

Мені ніколи не було все одно,
Але не встиг тобі зізнатись.
Коли поникали будинки як доміно
Я обіцяв тобі триматись!

Там, де ніколи не було холодно,
Ми залишали свої стіни.
Ти не відчуваєш цього холоду,
Хоч відчуваєш мої сили!

Ти прости мене за усе, що було так давно!
Німим кіно стали наші сни та все одно
А ти тепер лише тінню на моїм вікні
Залишись, залишись
Залишись, залишись

У моїх очах печаль, ти знай!
Все не так пішло, як захотіла ти...
Твоя тінь гуляє по пустих містах,
І я знаю, що в сльозах твої вуста!
І ніхто не знав, що прийде ця війна!
Вони зранку так зненацька як гроза
Обіцяю закарбую назавжди!
Завжди
Завжди
Завжди

Ти прости мене за усе, що було так давно!
Німим кіно стали наші сни та всеодно,
А ти тепер лише тінню на моїм вікні
Залишись, залишись
Залишись, залишись
Залишись, залишись

Останься

Когда-то ты описала страшный миг.
А я, а я, не поверил!
Теперь жизнь потеряла сотни лиц,
Разве, они в чём-то виновны?

Время, когда в дом пришла чужая весна
Сквозь запертые двери.
Я почувствовал, что ты уже не одна,
Летишь высоко в небе.

Ты прости меня за всё, что было так давно!
Немым кино стали наши сны, но всё равно
А ты теперь лишь тенью на моём окне.
Останься, останься.
Останься, останься.

Мне никогда не было всё равно,
Но не успел тебе признаться.
Когда дома падали, как домино,
Я обещал тебе держаться!

Там, где никогда не было холодно,
Мы оставляли свои стены.
Ты не чувствуешь этого холода,
Хоть чувствуешь мои силы!

Ты прости меня за всё, что было так давно!
Немым кино стали наши сны, но всё равно
А ты теперь лишь тенью на моём окне.
Останься, останься.
Останься, останься.

В моих глазах печаль, ты знай!
Всё не так пошло, как хотела ты...
Твоя тень гуляет по пустым городам,
И я знаю, что в слезах твои уста!
И никто не знал, что придёт эта война!
Они утром так внезапно, как гроза.
Обещаю, запомню навсегда!
Навсегда!
Навсегда!
Навсегда!

Ты прости меня за всё, что было так давно!
Немым кино стали наши сны, но всё равно
А ты теперь лишь тенью на моём окне.
Останься, останься.
Останься, останься.
Останься, останься.