Текст и перевод песни OTOY - Відчайдушно живий

Відчайдушно живий

Світ у руках моїх здається сірішим кожного дня
Все купляється грішми
В тому числі життя і свобода
Так каже тікток з новоствореного акаунту
Це точно не брехня
Натягую товсту шкіру на свій скелет
Незалежно від того яка погода

За словом в кишеню не лізь
В тій кишені давно пусто, величезні дірки
Прожив місяць в новому місті
Все, ти вже місцевий, корінний
Видно дірки у твоїх мізках
А на руках сліди того як ніжно цілували кийки
Знаєш - твій справжній дім -
Місце де ти найщиріше собі перед дзеркалом нив

Тебе заполонить нова система місцева
Ти не частина системи
Ти над системою, десь приблизно під стелею
Дивишися на це зверху
Розумієш як в системі все сумно із темами
Для розмов і переживань живих
Система стає щодня все більш темною

А ти маєш багато деталей своїх
Ти їх з собою з рідного болота приніс
Якось ці деталі ніби і зайві в механізмі
Механізм холодний, розмова через ніс
Простудитися - неприємно надто
Коли доводиться з ліжка дивитися увись
Механізм рухається весь, навіть без твоїх деталей
Ніби всередині нього сидить біс

Я у місці новому абсолютно чужий
Завтра додому, тому місце тужи

В лахмітті чи голий відчайдушно живий
Або струнко і прямо, або тихо лежи

У новому місті надто важко
Продовжувати слідувати установленим звичкам
Бо вони ж до місцевості часто прив'язані
А радше до місцевих ничок
Тут же ситуація трішки інша
Нікому не цікаві твої звички, ти затичка
У випадку якшо поллється надто багато справ
Або якшо заїло замок - ти відмичка

А так хочеться грати роль для скрипки смичка
Замість ролі корисного дурника
Ми ніби то й сяємо, але як у фільмі Кубрика
Біль від голови до копчика
Місцеві лікарі кажуть шо це від кількості справ
Підіймається тиск і болить голова
Але чогось не можеш пригадати чи було таке у батьків твоїх
Коли був у ролі малого хлопчика

Я це так чекав - стати дорослим
Понестися в далекі міста, побачити море, підкорити гори
Чому у пачку дорослості ніхто ніколи не кладе інструкцію
З побічними діями у вигляді болей
В голові, у спині, колінах, душі, у серці
Попереку, вухах, ніхто не пише про це ні на аркуші
Ні акушери про це не говорять
Коли приймають тебе на роботу в "життя", десь неподалік від ратуші

Fuckin shit- чути по телику
Замість "відпіздити" по телику казали "відгамселити"
Але в новому місті чогось все таки саме піздять
Інколи навіть під акомпонемент гарної пісні
За сценою заставлена наїдками гримерка
Така собі зона спокою, як для пса його будка
Але зрештою будь яке місце без тебе справжнього - це показуха

Я у місці новому абсолютно чужий
Завтра додому, тому місце тужи

Я в лахмітті чи голий відчайдушно живий
Або струнко і прямо, або тихо лежи

Desperately Alive

The world in my hands seems grayer every day, my love
Everything's bought with money
Including life and freedom
That's what TikTok says from a newly created account
It's definitely not a lie
I stretch thick skin over my skeleton
Regardless of the weather

Don't mince words, darling
My pockets are empty, huge holes in them
Lived a month in a new city
That's it, you're a local, a native
They can see the holes in your mind
And on your hands, traces of how tenderly the batons kissed
You know - your real home -
Is where you most sincerely cried in front of the mirror

You'll be consumed by the new local system
You're not a part of the system
You're above the system, somewhere near the ceiling
Looking down at it
You understand how sad the topics are within the system
For conversations and living experiences
The system gets darker every day

And you have many of your own parts
You brought them with you from your native swamp
Somehow these parts seem superfluous in the mechanism
The mechanism is cold, the conversation is through the nose
Catching a cold is too unpleasant
When you have to look up from the bed
The mechanism moves entirely, even without your parts
As if a demon sits inside it

I'm completely alien in this new place
Going home tomorrow, so miss that place

In rags or naked, desperately alive, sweetheart
Either standing tall and straight, or lying quietly still

In a new city, it's too hard
To continue following established habits
Because they are often tied to the location
Or rather, to local hideouts
Here the situation is a little different
Nobody cares about your habits, you're a plug
In case too many things spill out
Or if the lock is jammed - you're a lock pick

And you want to play the role of a bow for a violin
Instead of the role of a useful fool
We seem to shine, but like in a Kubrick film
Pain from head to tailbone
Local doctors say it's from the amount of work
The pressure rises and your head hurts
But for some reason, you can't remember if your parents had this
When you were a little boy

I waited so long for this - to become an adult
To go to distant cities, see the sea, conquer mountains
Why does no one ever put instructions in the adulthood pack
With side effects in the form of pain
In the head, back, knees, soul, heart
Lower back, ears, no one writes about this on a sheet of paper
No midwives talk about this
When they hire you for a job in "life", somewhere near the town hall

Fuckin' shit - you hear on TV
Instead of "beat up," they used to say "wallop" on TV
But in the new city, for some reason, they still beat up
Sometimes even to the accompaniment of a good song
Backstage, a dressing room stocked with food
A kind of quiet zone, like a dog's kennel
But ultimately, any place without the real you is a pretense, my dear

I'm completely alien in this new place
Going home tomorrow, so miss that place

I'm in rags or naked, desperately alive, my love
Either standing tall and straight, or lying quietly still