Текст и перевод песни ROXOLANA - Люди як кораблі

Люди як кораблі

Я не твій брат, ти не сестра моя
Ніколи не розказуй мені
Хто і в чому є винен, на нашій землі
Люди, як кораблі
Кожен пливе, поки хвиля несе
І поки глибока вода, а-а
Глибока і темна, до самого дна
До самого-самого дна

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

На глибині зустрічаються всі
Так, ніби, в морі місця нема, а-а
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла
Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води, а-а
Бо стати героями тої війни
Дуже хотіли вони

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

Наш океан знає більше, ніж ми
Секрети всі у нього на дні
А ми ходим зверху, великі й малі (великі й малі)
Люди, як кораблі
Гордо пливем і не вірить ніхто
Що ним зацікавилось зло
І серед вітрів ми не чуєм щурів
Які прогризають нам дно

Наш океан знає більше, ніж ми
Секрети всі у нього на дні
А ми ходим зверху, великі й малі
Люди, як кораблі
Гордо пливем і не вірить ніхто
Що ним зацікавилось зло
І серед вітрів ми не чуєм щурів
Які прогризають нам дно

У-у-у-у-у-у-у, у-у-у
У-у-у-у-у-у-у, у-у-у
У-у-у-у-у-у-у, у-у-у
У-у-у-у-у-у-у, у-у-у

Les gens comme des navires

Je ne suis pas ton frère, tu n'es pas ma sœur
Ne me dis jamais
Qui est coupable de quoi, sur notre terre
Les gens, comme des navires
Chacun navigue, tant que la vague le porte
Et tant que l'eau profonde, ah
Profond et sombre, jusqu'au fond
Tout au fond

Et jusqu'au rivage, les vagues portent doucement
Les âmes blessées des navires vivants
Et du rivage, ils retournent à la mer
Ceux qui croyaient et voulaient connaître la vérité

Au fond, ils se rencontrent tous
Comme si, dans la mer, il n'y avait pas de place, ah
Et ils se frottent les flancs, jusqu'à ce que la terre gémisse
De l'envie, de la bassesse et du mal
Quelqu'un n'est pas arrivé, parce qu'on l'a aidé
À remplir ses cales d'eau, ah
Car ils voulaient vraiment devenir des héros de cette guerre
Ils le voulaient beaucoup

Et jusqu'au rivage, les vagues portent doucement
Les âmes blessées des navires vivants
Et du rivage, ils retournent à la mer
Ceux qui croyaient et voulaient connaître la vérité
Et jusqu'au rivage, les vagues portent doucement
Les âmes blessées des navires vivants
Et du rivage, ils retournent à la mer
Ceux qui croyaient et voulaient connaître la vérité

Notre océan en sait plus que nous
Tous les secrets sont au fond de lui
Et nous marchons dessus, grands et petits (grands et petits)
Les gens, comme des navires
Nous naviguons fièrement et personne ne croit
Que le mal s'y intéresse
Et au milieu des vents, nous n'entendons pas les rats
Qui rongent notre fond

Notre océan en sait plus que nous
Tous les secrets sont au fond de lui
Et nous marchons dessus, grands et petits
Les gens, comme des navires
Nous naviguons fièrement et personne ne croit
Que le mal s'y intéresse
Et au milieu des vents, nous n'entendons pas les rats
Qui rongent notre fond

Ou-ou-ou-ou-ou-ou, ou-ou
Ou-ou-ou-ou-ou-ou, ou-ou
Ou-ou-ou-ou-ou-ou, ou-ou
Ou-ou-ou-ou-ou-ou, ou-ou