The Ocean - Sasha Boole перевод на немецкий

The Ocean

Я довго думав підбираючи слова
Що розліталися мов іскри над багаттям
Чому мене так манить глибина
Що мовчки каже, більше ніж достатньо?
Чому в синяві могутньої води
Я бачу плину час теперішній й мабутнє?
І хто тримає світ титани чи кити
Не знаю я, та сумніви відсутні

Що океан, що землю обіймає
Єдиний із земних богів
Тож капітан, що вперто курс тримає
Досягне врешті райських берегів

Я вдивлявся в лінії на дні
Я корився штормовому морю
Оспівував йому свої щасливі дні
І гірко плакав про моменти горя
І море слухало уважніше людей
Мені бажаючи вітрів лише попутніх
І хоч у демонів страшних і райських фей
Не вірю я, та сумніви відстуні

Що океан, що землю обіймає
Єдиний із земних богів
Тож капітан, що вперто курс тримає
Досягне врешті райських берегів

Як прийшло в часи допам'ятні усе
В один момент так само під за водою
Тож поки хвиля нас несе про те усе
Ми поговоримо з тобою
І може дивно прозвучать мої слова
І косо глянуть в нашу сторону присутні
Та хоч на пласі буде моя голова
Не відступлюсь, бо сумніви відсутні

Що океан, що землю обіймає
Єдиний із земних богів
Тож капітан, що вперто курс тримає
Досягне врешті райських берегів

Der Ozean

Ich dachte lange nach und suchte nach Worten,
Die wie Funken über dem Feuer zerflogen,
Warum mich die Tiefe so anzieht,
Die schweigend mehr als genug sagt?
Warum ich im Blau des mächtigen Wassers
Den Lauf der Zeit sehe, Gegenwart und Zukunft?
Und wer die Welt hält, Titanen oder Wale,
Ich weiß es nicht, doch Zweifel sind nicht vorhanden,

Dass der Ozean, der die Erde umarmt,
Der einzige der irdischen Götter ist.
So wird der Kapitän, der hartnäckig Kurs hält,
Schließlich paradiesische Ufer erreichen.

Ich blickte auf die Linien am Grund,
Ich beugte mich dem stürmischen Meer,
Besang ihm meine glücklichen Tage
Und weinte bitterlich über Momente des Kummers.
Und das Meer hörte aufmerksamer zu als Menschen,
Wünschte mir nur günstige Winde,
Und obwohl ich an schreckliche Dämonen und paradiesische Feen
Nicht glaube, sind Zweifel nicht vorhanden,

Dass der Ozean, der die Erde umarmt,
Der einzige der irdischen Götter ist.
So wird der Kapitän, der hartnäckig Kurs hält,
Schließlich paradiesische Ufer erreichen.

Wie alles in uralten Zeiten kam,
Wird es in einem Moment genauso unter Wasser gehen.
Solange uns die Welle trägt, werden wir über all das
Mit dir sprechen, meine Liebste.
Und mögen meine Worte seltsam klingen,
Und die Anwesenden uns schief ansehen,
Doch selbst wenn mein Kopf auf dem Richtblock liegt,
Werde ich nicht weichen, denn Zweifel sind nicht vorhanden,

Dass der Ozean, der die Erde umarmt,
Der einzige der irdischen Götter ist.
So wird der Kapitän, der hartnäckig Kurs hält,
Schließlich paradiesische Ufer erreichen.