Текст и перевод песни The Artistic Rats - Переправа

Переправа

Хто обрізає лінії життя?
Переправа, Переправа, Переправа, Переправа!
Мить, природа чи божества?
Переправа, Переправа, Переправа, Переправа!
Хто переміг — старий чи дитя?
Переправа, Переправа, Переправа, Переправа!
Що тріумфує — доля чи я?
Переправа, Переправа, Переправа, Переправа!

Жах дістає немов язик мурахоїда
Так сумно не звучала навіть музика деінде
Такі тендітні, ще непомітні
В епітафії написано що грали інді
Я би вирвав власне серце
Поки воно б'ється, намалюю заповіт
Перед тим як усе взірветься знов
Видихну і кинуся летіти за поріг
Бо крадені гримаси мені не до лиця
Свої погубив серед диму і проваль
Може пошукаю трохи кращого Митця
За останні дві монети хай майструє пектораль
Дістали ці питання про смерть і буття
Депутатів-путан, про собак і караван
Де пан, де пацан? Забий, перестань
Переправа порівняє, тож часу не гай

Хто обрізає лінії життя?
Переправа, Переправа, Переправа, Переправа!
Мить, природа чи божества?
Переправа, Переправа, Переправа, Переправа!
Хто переміг — старий чи дитя?
Переправа, Переправа, Переправа, Переправа!
Що тріумфує — доля чи я?
Переправа, Переправа, Переправа, Переправа!

Щось темне у моєму домі
Перевернуло весь посуд
Воно кличе мене у вогонь
Так лагідно попросить
За любих умов
Ти йому відмов
Заробив любов
Собі живіт вспоров
Серед зламаних ідей
Я плекаю саме ту
Найблагороднішу Ціль
Розміняти на Ціну
Зроблю вигляд що почув
І посмішку натягну
Друг провжуй, Друг святкуй
Я закінчусь прямо тут

Скільки не молись — усе це марно
Смерть давно не має меж
Запитай поетів буцегарень
Що тебе чекає теж
Переправа це кінцева
Всі здобутки твої потонуть
Хоч у чомусь можеш бути певен
Ти навіки тут

The Crossing

Who cuts the threads of life, my love?
The Crossing, The Crossing, The Crossing, The Crossing!
A moment, nature, or the gods above?
The Crossing, The Crossing, The Crossing, The Crossing!
Who has won — the old man or the child's first try?
The Crossing, The Crossing, The Crossing, The Crossing!
What triumphs — fate or I, with you by my side?
The Crossing, The Crossing, The Crossing, The Crossing!

Dread reaches out like an anteater's tongue, so long,
Even music elsewhere never sounded so forlorn.
So fragile, still unseen, like whispers in the night,
The epitaph reads they played indie, a fading light.
I would tear out my own heart, for a chance to hold you near,
While it still beats, I'll paint my will, banishing all fear.
Before everything explodes again, in this chaotic dance,
I'll exhale and fly beyond the threshold, taking a chance.
For stolen grimaces don't suit my face, I yearn for truth,
Lost my own amidst the smoke and ruins, a wasted youth.
Perhaps I'll search for a better Artist, a guiding hand,
With my last two coins, let him craft a pectoral so grand.
Tired of these questions of death and being, a weary soul,
Of whore politicians, dogs and caravans, taking their toll.
Where's the master, where's the boy? Forget it, just let it be,
The Crossing will equalize, so don't waste your time, you see.

Who cuts the threads of life, my dear?
The Crossing, The Crossing, The Crossing, The Crossing!
A moment, nature, or the gods so clear?
The Crossing, The Crossing, The Crossing, The Crossing!
Who has won — the old man or the child so pure?
The Crossing, The Crossing, The Crossing, The Crossing!
What triumphs — fate or I, in this love so sure?
The Crossing, The Crossing, The Crossing, The Crossing!

Something dark is in my home tonight,
Turned all the dishes upside down, a frightening sight.
It calls me to the fire's embrace, a tempting gleam,
So gently it will plead, a deceptive, haunting dream.
Under any circumstance, refuse its wicked call,
Deny its tempting trance, before you start to fall.
Earned love, a precious gift, now tainted by the dark,
Ripped open my own belly, a self-inflicted mark.
Among broken ideas, scattered like fallen leaves,
I cherish the noblest Goal, the one my heart believes.
To exchange it for the Price, a heavy sacrifice,
To give up everything, for a love that will suffice.
I'll pretend I heard the call, a mask upon my face,
Force a smile, though my heart breaks, in this desolate place.
Friend, continue, Friend, celebrate, while I still draw breath,
I will end right here, embraced by the cold hand of death.

No matter how much you pray, it's all in vain, my friend,
Death has long since lost its boundaries, it has no end.
Ask the poets of the dungeons, trapped in their despair,
What awaits you too, a burden you must bear.
The Crossing is the final destination, the ultimate test,
All your achievements will sink, put to the final rest.
At least in one thing you can be certain, as shadows fall,
You are here forevermore, captive to death's call.