Смолоскип - The Artistic Rats перевод на английский

Смолоскип

Я так темряви боявся, та у світлі загубивсь
Не підганяй
Я знаю сам
Час йти
Настав
Прощаємось укотре
Ганчірка і смола горять

Зорі не мовчать
З темряви гукають нас
Затишком доріг
В безтурботну далечінь
Зорі не мовчать
З темряви гукають нас
Затишком доріг
В безтурботну далечінь
Далечінь, в далечінь піду

Рано чи пізно
Посмакую залізо
Невідоме потихеньку вже сидить на валізах
Пережовую і схаркую хронічний гастрит
Кривиться від болю погребальний смолоскип
А як твоє майбутнє?
Та майбутнє — пелена
Смерть у новій сукні всіх запрошує на тан
Я попрасував піджак, підкажи чи він пасує
Либу натягнув так сильно, губи тріснуть, мовби струни
Сльози планували втечу не один проклятий рік
З другом якось думали шо може хто нас врік
Як цікаво виліковує звичайний часу плин
Вчора ми всі разом, завтра я вже сам один
І кому я це пишу, хто почує тихий схлип?
Мій зажурений товариш — погребальний смолоскип

Зорі не мовчать
З темряви гукають нас
Затишком доріг
В безтурботну далечінь
Зорі не мовчать
З темряви гукають нас
Затишком доріг
В безтурботну далечінь
Далечінь, в далечінь піду

Я так темряви боявся, та у світлі загубивсь
Загубивсь, загубивсь

Torch

I was so afraid of the darkness, but I got lost in the light
Don't rush me, girl
I know myself
Time to go
Has come
We say goodbye once more
Rag and tar are burning

The stars are not silent
They call us from the darkness
Along the quiet roads
Into a carefree distance
The stars are not silent
They call us from the darkness
Along the quiet roads
Into a carefree distance
Distance, I'll go into the distance

Sooner or later
I'll taste the iron
The unknown is quietly sitting on my suitcases
I chew and spit out my chronic gastritis
The funeral torch winces in pain
And what about your future, girl?
The future is a veil
Death in a new dress invites everyone to dance
I ironed my jacket, tell me, does it suit me?
I stretched my smile so hard, my lips will crack like strings
Tears planned their escape for many a damned year
With a friend, we once thought someone might have cursed us
It's interesting how the ordinary passage of time heals
Yesterday we were all together, tomorrow I'll be alone
And to whom am I writing this, who will hear the quiet sob?
My mournful companion — the funeral torch

The stars are not silent
They call us from the darkness
Along the quiet roads
Into a carefree distance
The stars are not silent
They call us from the darkness
Along the quiet roads
Into a carefree distance
Distance, I'll go into the distance

I was so afraid of the darkness, but I got lost in the light
Lost, lost