Світку мій високий - Viktor Pavlik перевод на немецкий

Світку мій високий

Зачепився місяць за вербову гілку
З чистого джерельця вечір воду п'є
А в бузковій тиші голос перепілки
До любові кличе, що у серці є

Я - землі цієї паросток зелений
Я - цієї висі крапля дощова
Заплелись у мене, приросли до мене
Жито і дерева, квіти і трава

Ні, для мене щастя іншого не треба
Хоч бува, тривога очі обпече
Лиш би рідний колос, лиш би рідне небо
Опускали руки на моє плече

Ні, для мене щастя іншого не треба
Хоч бува, тривога очі обпече
Лиш би рідний колос, лиш би рідне небо
Опускали руки на моє плече

Краю мій коханий, з батьківським порогом
Світку мій високий, з маминим чолом
Я прийду і стану з дальньої дороги (з дальньої дороги)
Я прийду і стану під твоїм вікном

Ні, для мене щастя іншого не треба
Хоч бува, тривога очі обпече
Лиш би рідний колос, лиш би рідне небо
Опускали руки на моє плече

Ні, для мене щастя іншого не треба
Хоч бува, тривога очі обпече
Лиш би рідний колос, лиш би рідне небо
Опускали руки на моє плече

Ні, для мене щастя іншого не треба
Хоч бува, тривога очі обпече
Лиш би рідний колос, лиш би рідне небо
Опускали руки на моє плече

Meine hohe Welt

Der Mond hat sich an einem Weidenzweig verfangen,
Aus einer reinen Quelle trinkt der Abend sein Wasser.
Und in der Stille des Flieders ruft die Stimme einer Wachtel
Zur Liebe, die im Herzen wohnt.

Ich bin der grüne Spross dieser Erde,
Ich bin der Regentropfen dieser Höhe.
In mich verflochten, an mich gewachsen
Sind Roggen und Bäume, Blumen und Gras.

Nein, ich brauche kein anderes Glück,
Auch wenn manchmal Sorgen meine Augen verbrennen.
Nur die heimische Ähre, nur der heimische Himmel
Sollen ihre Hände auf meine Schulter legen.

Nein, ich brauche kein anderes Glück,
Auch wenn manchmal Sorgen meine Augen verbrennen.
Nur die heimische Ähre, nur der heimische Himmel
Sollen ihre Hände auf meine Schulter legen.

Mein geliebtes Land, mit der Schwelle des Elternhauses,
Meine hohe Welt, mit der Stirn der Mutter.
Ich werde kommen und nach langer Reise stehen bleiben (nach langer Reise),
Ich werde kommen und unter deinem Fenster stehen.

Nein, ich brauche kein anderes Glück,
Auch wenn manchmal Sorgen meine Augen verbrennen.
Nur die heimische Ähre, nur der heimische Himmel
Sollen ihre Hände auf meine Schulter legen.

Nein, ich brauche kein anderes Glück,
Auch wenn manchmal Sorgen meine Augen verbrennen.
Nur die heimische Ähre, nur der heimische Himmel
Sollen ihre Hände auf meine Schulter legen.

Nein, ich brauche kein anderes Glück,
Auch wenn manchmal Sorgen meine Augen verbrennen.
Nur die heimische Ähre, nur der heimische Himmel
Sollen ihre Hände auf meine Schulter legen.