Текст и перевод песни Vitaliy Kozlovskiy - Чого являєшся мені у сні

Чого являєшся мені
У сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні,
Сумні,
Немов криниці дно студене?
Чому уста твої німі?
Який докір, яке страждання,
Яке несповнене бажання
На них, мов зарево червоне,
Займається і знову тоне
У тьмі?

Чого являєшся мені
Усні?
В житті ти мною згордувала,
Моє ти серце надірвала,
Із нього визвала одні
Оті ридання голосні —
Пісні.
В житті мене ти й знать не знаєш,
Ідеш по вулиці — минаєш,
Вклонюся — навіть не зирнеш
І головою не кивнеш,
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,
Як я люблю тебе без тями,
Як мучусь довгими ночами
І як літа вже за літами
Свій біль, свій жаль, свої пісні
У серці здавлюю на дні.

О, ні!
Являйся, зіронько, мені
Хоч в сні!
В житті мені весь вік тужити —
Не жити.
Так най те серце, що в турботі,
Неначе перла у болоті,
Марніє, в'яне, засиха,-
Хоч в сні на вид твій оживає,
Хоч в жалощах живіше грає.
По-людськи вільно віддиха,
І того дива золотого
Зазнає, щастя молодого,
Бажаного, страшного того
Гріха!

Чего являешься мне
Во сне?
Чего обращаешь ты ко мне
Чудесные глаза эти ясные,
Грустные,
Словно колодцы дно студеное?
Почему уста твои немы?
Какой упрек, какое страдание,
Какое неисполненное желание
На них, как зарево красное,
Занимается и снова тонет
Во тьме?

Чего являешься мне
Устные?
В жизни ты мной сгордила,
Мое ты сердце надорвала,
Из него вызвала одни
Эти рыдания гласные —
Песни.
В жизни меня ты и знать не знаешь,
Идешь по улице-минуешь,
Кланюсь-даже не зырнешь
И головой не кивнешь,
Хоть знаешь, знаешь, хорошо знаешь,
Как я люблю тебя без сознания,
Как мучаюсь долгими ночами
И как лета уже за летами
Свою боль, свое сожаление, свои песни
В сердце сдавливаю на дне.

О нет!
Являйся, зиронька, мне
Хоть во сне!
В жизни мне весь возраст тосковать —
Не жить.
Так самое то сердце, что в заботе,
Как будто перла в болоте,
Чахнет, вянет, засыхает,-
Хоть во сне на вид твой оживает,
Хоть в жалостях живее играет.
По-человечески свободно отдышка,
И того чуда золотого
Испытает, счастье молодого,
Желаемого, страшного того
Греха!