Вона - YARMAK перевод на немецкий

Вона

Моя країна свиньми пограбована
Земля на сході кров'ю пофарбована
В Криму сумує хатина побілена
Країна штучно мовою поділена
І нами грають кожен разами
В наметах гріємось під час зими
Нас дурять далі порожніми фразами
Тут совість вивезли КАМАЗами

Моя країна мов бездонна шахта
Всі кажуть: "Жах", — та при змозі кожен риє шлях там
Можеш накрасти, спати на грошах ти
Рабом залишишся навіки, навіть в шатах шляхти
Кожен без тями щось до хати тяне
І те пихате виростить дитя нам
І як нам вілізти з цієї ями
Де свідомих до провалля тягне покоління п'яне?
І то не ворог, не сусід, і не Порох нам усім
По під'їздам розкидав сміття
А то байдужість до речей, і холод в глибині очей
Каже що вже нема ціни життя

Вона сльозами плаче
Бо тут люди подуріли неначе
Вона сльозами плаче
I всю біль в собі тримає терпляче

Вона сльозами плаче
Бо тут люди подуріли неначе
Вона сльозами плаче
I всю біль в собі тримає терпляче

Відкриті рани і набиті гулі
Забуті діти, що пішли під кулі
Хто кричав гасла всі роки минулі
В своїх кишенях прораховано тримали дулі
І нехай бісяться чорти, ми — добровольці Божої чоти
Що боряться за свій Едем
Поки тримємось гуртом, перживемо цей дурдом
І поколінням стежку прокладем
А далі тим шляхом вже підуть люди
І будуть діти мати гордий, вільний генотип
Не дарма постріл прийняли на груди
Ті Прометеї, що несли свободи смолоскип
Всі хочуть миру, та у всього є міра
Ми кожень день ховаємо синів
Душа у дірах, та як жити без віри?
Колись любов переможе гнів

Вона сльозами плаче
Бо тут люди подуріли неначе
Вона сльозами плаче
I всю біль в собі тримає терпляче

Вона сльозами плаче
Бо тут люди подуріли неначе
Вона сльозами плаче
I всю біль в собі тримає терпляче

Вона сльозами плаче
Бо тут люди подуріли неначе
Вона сльозами плаче
I всю біль в собі тримає терпляче

Вона сльозами плаче
Бо тут люди подуріли неначе
Вона сльозами плаче
I всю біль в собі тримає терпляче

Sie

Mein Land ist von Schweinen ausgeraubt
Das Land im Osten ist mit Blut gefärbt
Auf der Krim trauert die weiß getünchte Hütte
Das Land ist künstlich durch Sprache geteilt
Und sie spielen jedes Mal mit uns
In Zelten wärmen wir uns im Winter
Sie täuschen uns weiter mit leeren Phrasen
Hier wurde das Gewissen mit KAMAZ-Lastwagen abtransportiert

Mein Land ist wie ein bodenloser Schacht
Alle sagen: "Schrecklich", doch bei Gelegenheit gräbt jeder dort seinen Weg
Du kannst stehlen, auf Geld schlafen
Ein Sklave bleibst du für immer, selbst in Adelsgewändern
Jeder schleppt wie verrückt etwas nach Hause
Und solch Hochmut zieht uns Kinder heran
Und wie sollen wir aus dieser Grube herauskommen?
Wo eine trunkene Generation die Bewussten in den Abgrund zieht?
Und es ist nicht der Feind, nicht der Nachbar, und nicht Poroch für uns alle,
Der den Müll in den Eingängen verstreut hat
Sondern die Gleichgültigkeit gegenüber Dingen, und die Kälte tief in den Augen,
Die sagt, dass das Leben keinen Wert mehr hat

Sie weint
Weil die Leute hier scheinbar verrückt geworden sind
Sie weint
Und hält all den Schmerz geduldig in sich

Sie weint
Weil die Leute hier scheinbar verrückt geworden sind
Sie weint
Und hält all den Schmerz geduldig in sich

Offene Wunden und geschwollene Beulen
Vergessene Kinder, die in den Kugelhagel gingen
Diejenigen, die all die vergangenen Jahre Parolen schrien,
Hielten berechnend Fäuste in den Taschen geballt
Und mögen die Teufel wüten, wir sind die Freiwilligen von Gottes Schar
Die für ihr Eden kämpfen
Solange wir zusammenhalten, überstehen wir dieses Irrenhaus
Und werden künftigen Generationen den Pfad ebnen
Und dann werden die Menschen diesen Weg gehen
Und die Kinder werden einen stolzen, freien Genotyp haben
Nicht umsonst nahmen sie den Schuss auf die Brust
Jene Prometheen, die die Fackel der Freiheit trugen
Alle wollen Frieden, doch alles hat sein Maß
Wir begraben jeden Tag Söhne
Die Seele ist voller Löcher, doch wie ohne Glauben leben?
Eines Tages wird die Liebe den Zorn besiegen

Sie weint
Weil die Leute hier scheinbar verrückt geworden sind
Sie weint
Und hält all den Schmerz geduldig in sich

Sie weint
Weil die Leute hier scheinbar verrückt geworden sind
Sie weint
Und hält all den Schmerz geduldig in sich

Sie weint
Weil die Leute hier scheinbar verrückt geworden sind
Sie weint
Und hält all den Schmerz geduldig in sich

Sie weint
Weil die Leute hier scheinbar verrückt geworden sind
Sie weint
Und hält all den Schmerz geduldig in sich