Текст и перевод песни YARMAK - Вона

Вона

Моя країна свиньми пограбована
Земля на сході кров'ю пофарбована
В Криму сумує хатина побілена
Країна штучно мовою поділена
І нами грають кожен разами
В наметах гріємось під час зими
Нас дурять далі порожніми фразами
Тут совість вивезли КАМАЗами

Моя країна мов бездонна шахта
Всі кажуть: "Жах", — та при змозі кожен риє шлях там
Можеш накрасти, спати на грошах ти
Рабом залишишся навіки, навіть в шатах шляхти
Кожен без тями щось до хати тяне
І те пихате виростить дитя нам
І як нам вілізти з цієї ями
Де свідомих до провалля тягне покоління п'яне?
І то не ворог, не сусід, і не Порох нам усім
По під'їздам розкидав сміття
А то байдужість до речей, і холод в глибині очей
Каже що вже нема ціни життя

Вона сльозами плаче
Бо тут люди подуріли неначе
Вона сльозами плаче
I всю біль в собі тримає терпляче

Вона сльозами плаче
Бо тут люди подуріли неначе
Вона сльозами плаче
I всю біль в собі тримає терпляче

Відкриті рани і набиті гулі
Забуті діти, що пішли під кулі
Хто кричав гасла всі роки минулі
В своїх кишенях прораховано тримали дулі
І нехай бісяться чорти, ми — добровольці Божої чоти
Що боряться за свій Едем
Поки тримємось гуртом, перживемо цей дурдом
І поколінням стежку прокладем
А далі тим шляхом вже підуть люди
І будуть діти мати гордий, вільний генотип
Не дарма постріл прийняли на груди
Ті Прометеї, що несли свободи смолоскип
Всі хочуть миру, та у всього є міра
Ми кожень день ховаємо синів
Душа у дірах, та як жити без віри?
Колись любов переможе гнів

Вона сльозами плаче
Бо тут люди подуріли неначе
Вона сльозами плаче
I всю біль в собі тримає терпляче

Вона сльозами плаче
Бо тут люди подуріли неначе
Вона сльозами плаче
I всю біль в собі тримає терпляче

Вона сльозами плаче
Бо тут люди подуріли неначе
Вона сльозами плаче
I всю біль в собі тримає терпляче

Вона сльозами плаче
Бо тут люди подуріли неначе
Вона сльозами плаче
I всю біль в собі тримає терпляче

Она

Моя страна свиньями разграблена
Земля на востоке кровью залита
В Крыму тоскует хата побеленная
Страна искусственно языком разделена
И нами играют каждый раз
В палатках греемся зимней порой
Нас обманывают пустыми фразами
Здесь совесть вывезли КамАЗами

Моя страна как бездонная шахта
Все говорят: "Ужас", — но со стенаниями каждый там копает себе нору
Можешь украсть, спать на деньгах
Рабом останешься навеки, даже в богатой одежде
Каждый без ума что-то в дом тащит
И это вырастит нам наглеца
И как выбраться из этой ямы
Куда поколение пьяниц тянет сознательных к пропасти?
И то не враг, не сосед, и не Порошенко всем нам
По подъездам раскидал мусор
А то равнодушие к вещам и холод в глазах
Говорит что скоро не будет цены жизни

Она слезами плачет
Ведь здесь люди с ума посходили
Она слезами плачет
И всю боль в себе хранит терпимо

Она слезами плачет
Ведь здесь люди с ума посходили
Она слезами плачет
И всю боль в себе хранит терпимо

Открытые раны и набитые шишки
Забытые дети, что пошли под пули
Кто выкрикивал лозунги все эти годы
У себя в карманах держали дули
И пусть бесятся черти, мы — волонтеры Божьей роты
Что борются за свой Эдем
Пока держимся вместе, переживем этот дурдом
И потомкам тропу проложим
А дальше тем путем уже пойдут люди
И будут дети иметь гордый, свободный ген
Не зря пулю приняли в грудь
Те Прометеи, что несли свободы факел
Все хотят мира, но всему есть мера
Мы каждый день хороним сыновей
Душа в дырах, но как жить без веры?
Когда-нибудь любовь победит гнев

Она слезами плачет
Ведь здесь люди с ума посходили
Она слезами плачет
И всю боль в себе хранит терпимо

Она слезами плачет
Ведь здесь люди с ума посходили
Она слезами плачет
И всю боль в себе хранит терпимо

Она слезами плачет
Ведь здесь люди с ума посходили
Она слезами плачет
И всю боль в себе хранит терпимо

Она слезами плачет
Ведь здесь люди с ума посходили
Она слезами плачет
И всю боль в себе хранит терпимо