Терапія - keeroo перевод на немецкий

Терапія

Це терапія, про все, що коїться в мені
Може здаватись, ніби купа маячні
Кожен рядок міняє напрямок і схему руху
Мені це важно. а як тобі цікаво — слухай

Ранок з неба, гребе, не віддупляю нічо
Кому шо треба? я полюбе ні при чому
Тисне тиск, шум шумить, прухи — нуль
Але ж я добрий і по-правді роблю — пуффендуй

22 тому, мені теж було 16
Я дуже заганявся по субординації
Тоді ділили мутки і мутили діла
Дякую музиці, що не вигорів дотла

Поки звикав, що мені вже тіпа "за 30"
Опа, майже "за 40" певне пора жениться
Або роботу шукати якусь таку "нармальну"
На польські трускавки, чи на ремонт в Італію

В таких роздумах цілий день і ніч не часто
Бо це така собі, "середньовічна" пастка
Вже, якимось дивним чином, проминув екватор
А ніби вчора мама кликала в школу вставати

Тепер ось так, прокинувся, навколо нікого
Може б хоч руки в теплі, якби був гінеколог
Холодні пальці лиш на кнопках миші і на клавішах
Мій фрак не стрибне на вішак, не дочекаєшся

Систематично випадаю на ізмєну
Ніхто не в курсі, що робити і в чому проблема
Консиліум спеціалістів, кажуть — все чьотко
Мій мозок не модель, але гарний на фотках

Як не реп, то ембіент, поки не він, то метал
Навколо сіра маса, а я сірий кардинал
Прикривши очі розмірковую над текстом
Що на загал виносити, а що поза контекстом

Тако повільно, рухаюсь вперед і вгору
Не завжди, ясно що, зелені світлофори
Крок вперед, два назад, три стрибка
Цікаво, як там далі буде, після сорока

Бро, кажу собі — рілакс, і не гони
Про це вже сказані слова старої істини
Принаймні, я в надії на усе, що буде потім
Ми всі тупо з плоті, не сци поворотів
Бро, кажу собі — рілакс, і не гони
Про це вже сказані слова старої істини
Принаймні, я в надії на усе, що буде потім
Ми всі тупо з плоті, не сци поворотів бро

Ей, ти ще тут? ну то подякував
Тобі — ван лав, і велкам ту май батискаф
Та я б і сам вже на поверхню виплив залюбки
Погнали далі, поки не розгубив думки

Не довіряю нікому, життя навчило, тому
Тримаю гроші вдома, не лізу у пітльму
Скільки би ти не дав мені, перерахую, хулі?
Не фраєр, і в магазині я не маю кулі

Ні люди ні квіти мені, якось, не милі
Вже давно не відрізняю сантиметри то чи милі
Позаду стіна — те, що пройдено, попереду —
Вже маю запис до дантиста, на наступну середу

Про мрії — мало слів, багато кіпішу
Який вже маю мозок, я про такий пишу
У вихідні, чи будні — це тупо зайвий шум
"повір і збудеться", ага, не парь мені лапшу

Цей діалог мене зі мною триватиме вічно
Тонометр, таблетки, краплі, повний наплічник
Це він шепоче свої проповіді, коли темно
Мій власний, не кіношний, дрімаючий демон

Чак прокричав: "прихід сюди — початок кінця"
Все духовенство на рахунок цього казиться
Страждай тихо, там замість тебе гедоністи
Поглянь на плоть і "силу", яку вона містить

Меморіальні дошки множаться, а люди ні
Кому подякувати? звісно ж, блять, русні
Гуде сирена по колу в кінці робочого дня
Одна лиш думка виникає — йобана русня

А ще, навколо шмон, цар нагорі — Соломон
Наближені їбали в гланди конституцію і закон
Єдиний вибір — молодого бійця курс
Ти більше не людина, блять, тупо людський ресурс

Я далі непокоюсь, думаю, все по-старому
Раптово завмираю на півкроці. дика втома
8 годин поспіль, з монітором в розфокусі
На стільці і ноті сі під бітло висів

Цей стаф досі — питання, що без відповіді
Не відомо коли, не ясно, де світло і дім
Катування дуже вичурне, отруйний шіт
А чи колись попустить, я не їбу в душі

Це була терапія, можливо тільки перша
Хз, чи буде інша. в любому, я завершую
Напевне варто інколи відкривати світу
Побачити життя, інакше можна пропустити

Бро, кажу собі — рілакс, і не гони
Про це вже сказані слова старої істини
Принаймні, я в надії на усе, що буде потім
Ми всі тупо з плоті, не сци поворотів
Бро, кажу собі — рілакс, і не гони
Про це вже сказані слова старої істини
Принаймні, я в надії на усе, що буде потім
Ми всі тупо з плоті, не сци поворотів
Бро, кажу собі — рілакс, і не гони
Про це вже сказані слова старої істини
Принаймні, я в надії на усе, що буде потім
Ми всі тупо з плоті, не сци поворотів бро

Therapie

Das ist Therapie, über alles, was in mir vorgeht
Mag wie ein Haufen Unsinn erscheinen
Jede Zeile ändert Richtung und Bewegungsschema
Für mich ist es wichtig, und wenn es dich interessiert - hör zu

Morgen vom Himmel, es nervt, ich versteh gar nichts
Wer braucht was? Ich bin auf jeden Fall nicht dabei
Der Druck drückt, Lärm lärmt, Antrieb - Null
Aber ich bin gut und mache in Wahrheit - Pustekuchen

Vor 22 Jahren war ich auch 16
Ich machte mir viele Gedanken über die Rangordnung
Damals teilte man Sachen und machte Geschäfte
Danke der Musik, dass ich nicht völlig ausgebrannt bin

Während ich mich daran gewöhnte, dass ich "über 30" bin
Hoppla, fast "über 40", wahrscheinlich Zeit zu heiraten
Oder einen "normalen" Job suchen
Auf polnischen Erdbeerfeldern oder bei Renovierungen in Italien

In solchen Gedanken den ganzen Tag und nicht oft die Nacht
Denn das ist so eine "mittelalterliche" Falle
Ich habe schon irgendwie den Äquator überquert
Und es scheint, als hätte mich gestern meine Mutter geweckt, um in die Schule zu gehen

Jetzt ist es so, ich bin aufgewacht, niemand um mich herum
Vielleicht wären meine Hände warm, wenn ich Gynäkologe wäre
Kalte Finger nur auf den Maustasten und auf den Tasten
Mein Frack wird nicht auf den Kleiderbügel springen, darauf kannst du lange warten

Systematisch falle ich in Panik
Niemand weiß, was zu tun ist und was das Problem ist
Ein Konsilium von Spezialisten sagt - alles klar
Mein Gehirn ist kein Model, aber es sieht gut auf Fotos aus

Wenn nicht Rap, dann Ambient, wenn nicht er, dann Metal
Um mich herum eine graue Masse, und ich bin der graue Kardinal
Mit geschlossenen Augen denke ich über den Text nach
Was ich der Öffentlichkeit präsentiere und was außerhalb des Kontexts bleibt

So langsam bewege ich mich vorwärts und nach oben
Nicht immer, klar, grüne Ampeln
Ein Schritt vorwärts, zwei zurück, drei Sprünge
Ich bin gespannt, wie es weitergeht, nach vierzig

Bro, sag ich mir - entspann dich und übertreib es nicht
Darüber sind schon Worte alter Weisheit gesagt worden
Zumindest hoffe ich auf alles, was danach kommt
Wir sind alle nur aus Fleisch, hab keine Angst vor den Wendungen
Bro, sag ich mir - entspann dich und übertreib es nicht
Darüber sind schon Worte alter Weisheit gesagt worden
Zumindest hoffe ich auf alles, was danach kommt
Wir sind alle nur aus Fleisch, hab keine Angst vor den Wendungen, Bro

Hey, bist du noch da? Dann danke ich dir
Für dich - one love, und willkommen in meinem Bathyscaph
Ich würde auch gerne selbst an die Oberfläche auftauchen
Lass uns weitergehen, solange ich meine Gedanken nicht verliere

Ich vertraue niemandem, das Leben hat es mich gelehrt, deshalb
Bewahre ich mein Geld zu Hause auf, ich gehe nicht ins Risiko.
Egal wie viel du mir gibst, ich zähle nach, was soll's?
Ich bin kein Dummkopf, und im Laden habe ich keine Kugel.

Weder Menschen noch Blumen sind mir irgendwie lieb
Ich unterscheide schon lange nicht mehr zwischen Zentimetern oder Meilen
Hinter mir eine Wand - das, was vergangen ist, vor mir -
Ich habe schon einen Termin beim Zahnarzt, für nächsten Mittwoch

Über Träume - wenig Worte, viel Aufregung
Welches Gehirn ich auch habe, darüber schreibe ich
An Wochenenden oder Wochentagen - das ist nur unnötiger Lärm
"Glaube und es wird wahr", ja, erzähl mir keinen Mist

Dieser Dialog mit mir selbst wird ewig dauern
Blutdruckmessgerät, Tabletten, Tropfen, ein voller Rucksack
Er flüstert seine Predigten, wenn es dunkel ist
Mein eigener, nicht aus dem Film stammender, schlummernder Dämon

Chuck schrie: "Hierher zu kommen ist der Anfang vom Ende"
Die ganze Geistlichkeit rastet deswegen aus
Leide still, dort sind Hedonisten an deiner Stelle
Schau dir das Fleisch und die "Kraft" an, die es enthält

Gedenktafeln vermehren sich, aber die Menschen nicht
Wem soll man danken? Natürlich, verdammt, den Russen
Die Sirene heult im Kreis am Ende des Arbeitstages
Nur ein Gedanke kommt auf - verdammte Russen

Und außerdem, überall Durchsuchungen, der Zar oben - Salomon
Die Nahestehenden haben die Verfassung und das Gesetz vergewaltigt
Die einzige Wahl - der Kurs des jungen Kämpfers
Du bist kein Mensch mehr, verdammt, nur eine menschliche Ressource

Ich mache mir weiter Sorgen, ich denke, alles ist wie immer
Plötzlich bleibe ich auf halbem Weg stehen. Wilde Müdigkeit
8 Stunden am Stück, mit dem Monitor unscharf
Auf dem Stuhl und Note C hing ich am Beat fest.

Dieses Zeug ist immer noch eine Frage ohne Antwort
Es ist nicht bekannt wann, es ist nicht klar, wo Licht und Zuhause sind
Die Folter ist sehr raffiniert, giftiger Mist
Und ob es jemals besser wird, weiß ich in meiner Seele nicht

Das war Therapie, vielleicht nur die erste
Keine Ahnung, ob es eine andere geben wird. Wie auch immer, ich höre auf
Wahrscheinlich sollte man manchmal die Welt öffnen
Das Leben sehen, sonst könnte man es verpassen

Bro, sag ich mir - entspann dich und übertreib es nicht
Darüber sind schon Worte alter Weisheit gesagt worden
Zumindest hoffe ich auf alles, was danach kommt
Wir sind alle nur aus Fleisch, hab keine Angst vor den Wendungen
Bro, sag ich mir - entspann dich und übertreib es nicht
Darüber sind schon Worte alter Weisheit gesagt worden
Zumindest hoffe ich auf alles, was danach kommt
Wir sind alle nur aus Fleisch, hab keine Angst vor den Wendungen
Bro, sag ich mir - entspann dich und übertreib es nicht
Darüber sind schon Worte alter Weisheit gesagt worden
Zumindest hoffe ich auf alles, was danach kommt
Wir sind alle nur aus Fleisch, hab keine Angst vor den Wendungen, Bro