весна - keeroo перевод на немецкий

весна

За моїми брудними вікнами
Весна розповзається гілками
Поглинає, квітка за квіткою
Квітка за квіткою
А потім зеленим намистом
Зависає над містом навмисно
Дощем проливається
Робиться тісно
Нічого не змінюється, все циклічне
Це так прозаїчно
Написано все вже давно
І на плівці, в кіно
А всередині зовсім нічого
Зовсім, чесне слово
Намагався відчути тепло
Але холодно все одно
На стінах завмерли картини
В них немає причини
Продаватися за безцінок
Як і в мене, в принципі
Вітер з дощем навипередки
А в трубці гудки
Аптеки нові і ломбарди
Хвилюватись не варто
Частина мозку велика відведена
Щоб проклинати
То без слів зрозуміло
Кого, куди слати
Кропітка робота у робота
Повторювати за людиною
Ніби за вірно-єдиною
Заповіддю чорним по білому
Надоїло!
Закінчились вода і мило
Магазин під боком, слава богу
Мені б іще сили
100 ударів на хвилину
Метроном підганяє у спину
І не страшно
Чомусь, я вже не боюсь
Все прокинулось ніби, як мало
На світанку співало
Небо, або птахи у ньому
Повертались додому
Виринає ніщо і запитує —
Звідки у тебе ці літери?
Я мовчу. Хочу зникнути
І ніщо йде в нікуди

Frühling

Hinter meinen schmutzigen Fenstern
Breitet sich der Frühling mit Ästen aus
Verschlingt, Blüte um Blüte
Blüte um Blüte
Und dann mit grünem Schmuck
Hängt er absichtlich über der Stadt
Ergießt sich als Regen
Es wird eng
Nichts ändert sich, alles ist zyklisch
Es ist so prosaisch
Alles ist schon längst geschrieben
Und auf Film, im Kino
Und im Inneren ist überhaupt nichts
Überhaupt nichts, ehrlich gesagt
Ich habe versucht, Wärme zu spüren
Aber es ist trotzdem kalt
An den Wänden sind Gemälde erstarrt
Sie haben keinen Grund
Sich billig zu verkaufen
So wie ich, im Prinzip, auch nicht
Wind und Regen im Wettlauf
Und im Hörer nur Töne
Neue Apotheken und Pfandhäuser
Es lohnt sich nicht, sich aufzuregen
Ein großer Teil des Gehirns ist dafür reserviert
Zu fluchen
Es ist auch ohne Worte klar
Wen man wohin schickt
Die mühsame Arbeit eines Roboters
Dem Menschen nachzuahmen
Wie nach dem einzig wahren
Gebot, schwarz auf weiß
Ich habe es satt!
Wasser und Seife sind alle
Der Laden ist gleich um die Ecke, Gott sei Dank
Ich bräuchte noch Kraft
100 Schläge pro Minute
Das Metronom treibt mich an
Und es ist nicht beängstigend
Warum, ich habe keine Angst mehr
Alles ist erwacht, als ob es nicht genug wäre
Sang im Morgengrauen
Der Himmel oder die Vögel darin
Kehrten nach Hause zurück
Das Nichts taucht auf und fragt —
Woher hast du diese Buchstaben?
Ich schweige. Ich will verschwinden
Und das Nichts geht ins Nirgendwo