Текст и перевод песни Іво Бобул - Зупинись щастя мить

Зупинись щастя мить

Поверни мене в юність, хоч на мить поверни
Щоби знову відчути перший подих весни
Щоби проліски сині, як струна скрипаля
Задзвеніли у серці, де розквітла весна

Час летить, час летить, і немає на серці покою
Що поверне в ту мить, де кохались, кохались з тобою
Зупинись щастя мить, в світ за очі піду за тобою
Хоч роки вже не ті, але завжди я буду з тобою
Зупинись щастя мить, хоч над прірвою десь в небокраї
Де не чути людей, і птахи ген у вирій злітають
Зупинись щастя мить, ми з тобою раділи, як діти
Хай квітує весна, щоб в метілі за цим не жаліти

Хай з роками не згасне це святе почуття
У житті той нещасний, хто не знав забуття
Ті хвилини весняні, то найкращий мій сон
Що вертає мене у кохання полон

Час летить, час летить, і немає на серці покою
Що поверне в ту мить, де кохались, кохались з тобою
Зупинись щастя мить, в світ за очі піду за тобою
Хоч роки вже не ті, але завжди я буду з тобою
Зупинись щастя мить, хоч над прірвою десь в небокраї
Де не чути людей, і птахи ген у вирій злітають
Зупинись щастя мить, ми з тобою раділи, як діти
Хай квітує весна, щоб в метілі за цим не жаліти

Зупинись щастя мить, хоч над прірвою десь в небокраї
Де не чути людей, і птахи ген у вирій злітають
Зупинись щастя мить, в світ за очі піду за тобою
Хоч роки вже не ті, але завжди я буду з тобою!

Остановись, мгновение счастья

Верни меня в юность, хоть на миг верни,
Чтобы снова почувствовать первое дыханье весны.
Чтобы подснежники синие, как струна скрипача,
Зазвенели в моем сердце, где расцвела весна.

Время летит, время летит, и нет в сердце покоя.
Что вернёт в тот миг, где любили мы друг друга с тобою?
Остановись, мгновение счастья, на край света пойду за тобою.
Пусть годы уже не те, но всегда я буду с тобою.
Остановись, мгновение счастья, хоть над пропастью где-то в небесной дали,
Где не слышно людей, и птицы в высь улетают.
Остановись, мгновение счастья, мы с тобою радовались, как дети.
Пусть цветёт весна, чтоб в метели об этом не жалеть.

Пусть с годами не угаснет это святое чувство,
В жизни тот несчастен, кто не знал забвенья.
Те минуты весенние — самый лучший мой сон,
Что возвращает меня в плен любви.

Время летит, время летит, и нет в сердце покоя.
Что вернёт в тот миг, где любили мы друг друга с тобою?
Остановись, мгновение счастья, на край света пойду за тобою.
Пусть годы уже не те, но всегда я буду с тобою.
Остановись, мгновение счастья, хоть над пропастью где-то в небесной дали,
Где не слышно людей, и птицы в высь улетают.
Остановись, мгновение счастья, мы с тобою радовались, как дети.
Пусть цветёт весна, чтоб в метели об этом не жалеть.

Остановись, мгновение счастья, хоть над пропастью где-то в небесной дали,
Где не слышно людей, и птицы в высь улетают.
Остановись, мгновение счастья, на край света пойду за тобою.
Пусть годы уже не те, но всегда я буду с тобою!