Текст и перевод песни Іво Бобул - Поверну в юність

Поверну в юність

Поверни мене в юність, хоч на мить поверни
Щоби знову відчути перший подих весни
Щоби проліски сині, як струна скрипаля
Задзвеніли у серці, де розквітла весна

Час летить, час летить, і немає на серці покою
Що поверне в ту мить, де кохались, кохались з тобою
Зупинись щастя мить, в світ за очі піду за тобою
Хоч роки вже не ті, але завжди я буду з тобою
Зупинись щастя мить, хоч над прірвою десь в небокраї
Де не чути людей, і птахи ген у вирій злітають
Зупинись щастя мить, ми з тобою раділи, як діти
Хай квітує весна, щоб в метілі за цим не жаліти

Хай з роками не згасне це святе почуття
У житті той нещасний, хто не знав забуття
Ті хвилини весняні, то найкращий мій сон
Що вертає мене у кохання полон

Час летить, час летить, і немає на серці покою
Що поверне в ту мить, де кохались, кохались з тобою
Зупинись щастя мить, в світ за очі піду за тобою
Хоч роки вже не ті, але завжди я буду з тобою
Зупинись щастя мить, хоч над прірвою десь в небокраї
Де не чути людей, і птахи ген у вирій злітають
Зупинись щастя мить, ми з тобою раділи, як діти
Хай квітує весна, щоб в метілі за цим не жаліти

Зупинись щастя мить, хоч над прірвою десь в небокраї
Де не чути людей, і птахи ген у вирій злітають
Зупинись щастя мить, в світ за очі піду за тобою
Хоч роки вже не ті, але завжди я буду з тобою!

Верну в юность

Верни меня в юность, хоть на миг верни,
Чтобы снова почувствовать первое дыханье весны.
Чтобы подснежники синие, как струна скрипача,
Зазвенели в моем сердце, где расцвела весна.

Время летит, время летит, и нет в сердце покоя.
Что вернёт в тот миг, где любили мы, любили с тобою?
Остановись, мгновенье счастья, за тобой на край света пойду.
Пусть годы уже не те, но всегда я буду с тобой.
Остановись, мгновенье счастья, хоть над пропастью где-то в небесной дали,
Где не слышно людей, и птицы вдаль, в тёплые края летят.
Остановись, мгновенье счастья, мы с тобой радовались, как дети.
Пусть цветёт весна, чтоб в метели об этом не жалеть.

Пусть с годами не угаснет это святое чувство.
В жизни тот несчастен, кто не знал забвенья.
Те минуты весенние — мой самый лучший сон,
Что возвращает меня в плен любви.

Время летит, время летит, и нет в сердце покоя.
Что вернёт в тот миг, где любили мы, любили с тобою?
Остановись, мгновенье счастья, за тобой на край света пойду.
Пусть годы уже не те, но всегда я буду с тобой.
Остановись, мгновенье счастья, хоть над пропастью где-то в небесной дали,
Где не слышно людей, и птицы вдаль, в тёплые края летят.
Остановись, мгновенье счастья, мы с тобой радовались, как дети.
Пусть цветёт весна, чтоб в метели об этом не жалеть.

Остановись, мгновенье счастья, хоть над пропастью где-то в небесной дали,
Где не слышно людей, и птицы вдаль, в тёплые края летят.
Остановись, мгновенье счастья, за тобой на край света пойду.
Пусть годы уже не те, но всегда я буду с тобой!