Текст и перевод песни Анна Тринчер - Почни з себе

Почни з себе

Якщо вважав, що люди різні,
Життя - театр, а очі - призма,
Чому тоді радіє серце
Коли інше поруч б'ється?
Коли на колінах вже до Бога
Кричить душа, зірвавши голос.
А вже кінець, а як сказати:
Я ж твоя сестра, брате!
Де твоя душа, людство?
Ми всі забули, хто ми є,
Кожного любов іде в люстро
Так там і зникає.
Ну хто із нас не хотів змінити
Війну на мир, темінь на світло,
А що з себе треба починати
Ніхто і не хоче визнати.
Бо ми ж всі святі, такі всі чисті,
А правда має гіркий присмак
Коли чорне серце вже не чує
Брате, як тебе люблю я!
Це ж я!
Humanity please no more war
We have forgotten who we are
All our love goes into the mirror
And there disoved in the dark
Yeah... no...
All our love goes into the mirror
And there dissolved in the dark.

Start with Yourself

If you used to believe that people are different,
That life is a theater, and eyes are a prism,
Why is it then that your heart rejoices
When another beats nearby?
When, down on our knees, we cry out to God
With broken voices, our souls screaming?
And when the end approaches, how can we say,
“But I am your sister, my brother!”
Where is your soul, humanity?
We have forgotten who we are,
Each of us, lost in our own self-love,
And so we disappear.
Who among us has not longed to change
War into peace, darkness into light?
But no one wants to admit
That we must start with ourselves.
For we are all saints, so pure and clean,
And truth has a bitter taste
For a black heart that can no longer hear.
My brother, how I love you!
It is I!
Humanity, please no more war.
We have forgotten who we are.
All our love goes into the mirror
And there it dissolves in the dark.
Yeah... no...
All our love goes into the mirror
And there it dissolves in the dark.