Текст и перевод песни Антитіла - У книжках

Зупинись, потяг
Доїдемо потім
Бачиш: коридор, тато
Речей небагато
Знаєш, а то ж я
Намалював собі братика на столі
І, мабуть, тепер він дізнався, і на мене заображався
Па, чесно, більше не зроблю так
Швидше знімай рюкзак і давай гратись
Я ж іще не вміно прощатись
І в книжках, колись в книжках
Розцілує посмішку знайому
Вже сам до підвіконня дотягнувся
І нарешті тато повернувся
У назвах вулиць, а він чекав удома
Віршик, вивчу
І на стілець вище
Буду для тебе старатись
І слова не забувати
Тату, а чому, твої стали очі червоні
Справді, треба і ніхто інший за тебе
І в книжках, колись в книжках
Розцілує посмішку знайому
Вже сам до підвіконня дотягнувся
І нарешті тато повернувся
У назвах вулиць, а він чекав удома
І в книжках, колись в книжках
Розцілує посмішку знайому
Вже сам до підвіконня дотягнувся
І нарешті тато повернувся
У назвах вулиць, а він чекав удома

Остановись, поезд
Доедем потом
Видишь: коридор, папа
Вещей немного
Знаешь, а то же я
Нарисовал себе братика на столе
И, видимо, теперь он узнал, и на меня заображався
Па, честно, больше не сделаю так
Быстрее снимай рюкзак и давай играть
Я же еще не вміно прощаться
И в книгах, когда-то в книгах
Расцелует знакомую улыбку
Уже сам до подоконника дотянулся
И наконец папа вернулся
В названиях улиц, а он ждал дома
Стишок, выучу
И на стул выше
Буду для тебя стараться
И слова не забывать
Тату, а почему, твои стали глаза красные
Действительно, надо и никто другой за тебя
И в книгах, когда-то в книгах
Расцелует знакомую улыбку
Уже сам до подоконника дотянулся
И наконец папа вернулся
В названиях улиц, а он ждал дома
И в книгах, когда-то в книгах
Расцелует знакомую улыбку
Уже сам до подоконника дотянулся
И наконец папа вернулся
В названиях улиц, а он ждал дома