День настільного тенісу - Аппекс перевод на немецкий

День настільного тенісу

Час розгортається ривками
Маятником мимо вікон мимо вікон
За поворотами кварталів
Час розкривається фракталом
Шарпає рядок за рядком рядок за рядком
За поворотами кварталів

Час розгортається ривками
Шарпаючи металолом металолом
Заржавілий вітром і гілками
Тисне мізки між висками
Іти пішки містом під мішками
Спати там де ніч застане
Час розкривається фракталом

ПОки ти нА поводУ у почУттів дУм
Усе вкИдуєш У внутрішнЮ пустотУ
Речовини і їжу аби не хотілося
Тягнути руки до шАфок полИць
Туди ж закидаєш
Людей і стосунки аби не так нудно
Минало минуле непевне й тягуче
Та твій супутник у натовпах люду
В монотонних буднях
Самотність незбувна
А час розгортається ривками

Майбутнє вже настало
Реальне до нестями
Час розгортається ривками
Навряд чи перестане
Шарпать шлейфами хвостами
Перетворюючи в камінь
Час розгортається ривками

Поки ти на поводу у почуттів і дум
Усе вкИдуєш у внутрішню пустоту
Гігабайти відосів години мелодій
Рядків кілометри ланцюги реакцій
ПосИлань на мЕми
Дроти і залізо барахло у сумках
Звисає баластом грузом
Щоб раптом не здуло
З дороги за рамки
Не здуло раптом
З маневрів стандартних
А час розгортається ривками

Час розгортається ривками
Шарпаючи металолом металолом
Заржавілий вітром і гілками
Тисне мізки між висками
Іти пішки містом під мішками
Спати там де ніч застане
Час розкривається фракталом

Tischtennis-Tag

Die Zeit entfaltet sich ruckartig
Wie ein Pendel vorbei an den Fenstern, vorbei an den Fenstern
Hinter den Wendungen der Viertel
Die Zeit offenbart sich als Fraktal
Zerrt Zeile um Zeile, Zeile um Zeile
Hinter den Wendungen der Viertel

Die Zeit entfaltet sich ruckartig
Zerrt an Metallschrott, Metallschrott
Verrostet von Wind und Ästen
Drückt das Gehirn zwischen den Schläfen
Zu Fuß durch die Stadt gehen, unter Säcken
Schlafen, wo die Nacht dich ereilt
Die Zeit offenbart sich als Fraktal

Während du an der Leine deiner Gefühle und Gedanken bist,
Wirfst du alles in deine innere Leere
Substanzen und Essen, damit du nicht das Verlangen hast
Deine Hände nach Schränken und Regalen auszustrecken
Dorthin wirfst du auch
Menschen und Beziehungen, damit es nicht so langweilig wird
Verging das Vergangene, unsicher und zäh
Doch dein Begleiter in der Menschenmenge
In monotonen Alltagen
Ist unentrinnbare Einsamkeit
Und die Zeit entfaltet sich ruckartig

Die Zukunft ist bereits gekommen
Real bis zum Wahnsinn
Die Zeit entfaltet sich ruckartig
Wird kaum aufhören
Mit Schleppen und Schwänzen zu zerren
Und dich in Stein zu verwandeln
Die Zeit entfaltet sich ruckartig

Während du an der Leine deiner Gefühle und Gedanken bist
Wirfst du alles in deine innere Leere
Gigabytes an Videos, Stunden an Melodien
Kilometer von Zeilen, Ketten von Reaktionen
Links zu Memes
Drähte und Eisen, Gerümpel in Taschen
Hängt als Ballast, als Last
Damit du nicht plötzlich weggeblasen wirst
Vom Weg, aus dem Rahmen
Nicht plötzlich weggeblasen
Von den Standardmanövern
Und die Zeit entfaltet sich ruckartig

Die Zeit entfaltet sich ruckartig
Zerrt an Metallschrott, Metallschrott
Verrostet von Wind und Ästen
Drückt das Gehirn zwischen den Schläfen
Zu Fuß durch die Stadt gehen, unter Säcken
Schlafen, wo die Nacht dich ereilt
Die Zeit offenbart sich als Fraktal