Текст и перевод песни Арсен Мірзоян - Штучні сонця

Штучні сонця

Знову сують свою пику у справи Бога
І крізь мозок проникають до судин
І на мертвих журналістах вже відбитки того
Хто постане завтра символом терпіл
А насправді всі ми на когось схожі
Але різні вчинки сильні і слабкі
Дивляться на тебе в балаклаві очі
Варіантів небагато, чуєш, ні?

От і все, і нікуди більше бігти
Недопалки в шахті ліфту
Метелик на світ доки сірник горить
От і все, ми самі себе вб′ємо цим
Метелик із штучним сонцем

Усе скінчилось, Слава Богу квіти не для тебе
Фотокамер спалахи серед вогнів
А в очах лишилося осіннє небо
Всережимні не почують як рахують дні
Це режиму приміряють інший вимір
Посміхаючись цинічно крізь реформи тин
Та людина в балаклаві пропонує вибір
Вільним бути чи просто живим

От і все, і нікуди більше бігти
Недопалки в шахті ліфту
Метелик на світ доки сірник горить
От і все, ми самі себе вб'ємо цим
Метелик із штучним сонцем

Кожного разу на чужі та наші
Кожного разу король стає голий
Кожного разу всі ті самі інакші
Кожного разу назавжди ніколи

От і все, і нікуди більше бігти
Недопалки в шахті ліфту
Метелик на світ доки сірник горить
От і все, ми самі себе вб′ємо цим
Метелик із штучним сонцем

Искусственные солнца

Снова суют свою морду в дела Бога,
И сквозь мозг проникают в сосуды,
И на мёртвых журналистах уже отпечатки того,
Кто предстанет завтра символом терпил.
А на самом деле все мы на кого-то похожи,
Но разные поступки — сильные и слабые.
Смотрят на тебя в балаклаве глаза,
Вариантов немного, слышишь, нет?

Вот и всё, и некуда больше бежать,
Окурки в шахте лифта.
Бабочка на свет, пока горит спичка.
Вот и всё, мы сами себя убьём этим —
Бабочка с искусственным солнцем.

Всё кончилось, слава Богу, цветы не для тебя,
Вспышки фотокамер среди огней.
А в глазах осталось осеннее небо,
Всережимные не услышат, как считают дни.
Это режиму примеряют другой размер,
Улыбаясь цинично сквозь реформ тын.
А человек в балаклаве предлагает выбор —
Быть свободным или просто живым.

Вот и всё, и некуда больше бежать,
Окурки в шахте лифта.
Бабочка на свет, пока горит спичка.
Вот и всё, мы сами себя убьём этим —
Бабочка с искусственным солнцем.

Каждый раз на чужие и наши,
Каждый раз король становится голым.
Каждый раз все те же, иные,
Каждый раз навсегда — никогда.

Вот и всё, и некуда больше бежать,
Окурки в шахте лифта.
Бабочка на свет, пока горит спичка.
Вот и всё, мы сами себя убьём этим —
Бабочка с искусственным солнцем.