Текст и перевод песни Артем Лоик - Тарасу Шевченку

Тарасу Шевченку

Час прийшов пишу до тебе
Як живеш, як твоє небо?
Як вірші, як твої рими бро?
Э ти і я, де ти і я, і три хвилини про
Нас с тобою під небом, тут ліпше чи там?
Ти краще писав від мене, — я краще читав
Я пропоную не тягнуть і заглянуть в майбуть
Спитаєш, — чи нема кріпатства за вікном? — Мабуть
Не суди ходи сюди — ми і досі в куті, —
В інстаграмі пости і селфі куті
Я розповім, що таке влог і що таке є блог
I що частіше з нами Бог, точніше з нами борг
Загубився з орбіт, — так залітай на біт!
Ми писали обіт — вони чули — обід
Де фундамент осів — звикли стіни білить
I зправа тисячі красивих слів, тільки зліва болить
А ми від тебе до мене — намалюємо хорду
Тут вірші твої — меми їх повторюють гордо
А культура — краще промовчу...
Нам наклали на голову і сказали відтепер такий козацький чуб
І такий устрій, що очі зупинились на люстрі...
Я як і ти можу спокійно "перейти на русский"
А після легко повернутись додому немов би...
У нас, як в школі, в поведінці проблеми — не в мові!
Твоїх ягнят зарізали, не поперхнувшись — з'їли
А вцілівших повезуть на Схід — КАМАЗи і ЗІЛи
Їх президент сидить по вілам — не по казематам
З указами, — не вистачає тим указам мату!
Є, як не кидай свої відверті думи
Немов каміння, — все одно не долетять до Думи!
Вони із тронів не терплять невдах
Проходьте далі по колу — не в дах!
Зі страшним посміхом, поспіхом, рими пострілом
З Господом досвітлу, до столу — простору, осторонь
Постерів, новомодних апостолів, невимовних, як тости слів
Я немов би за грати сів, але вдосталь заграти сил!
Такий мій реп — словесна гри мить
Рими кричать басуха гримить!
Роки ідуть, очі темніють
А я і досі окрім репа нічого не вмію!
І мені класти на моду, за "тру" — не процент!
Я всі свої десять альбомів все тру їм про це!
Не знаю як ти, бо в тумані деталі
Але мої кращі вірші — навіть не твої невдалі!
І тут як ямби глибокі у нас глубокі ями...
Не переможем допоки не перетворим я в ми!
Учив нас як міг ти, не повзати — бігти!
Не вигризали своє — гризли на пальцях нігти!
Плодили ненависть! На ділі — не на лист!
Плодились — знімались! Терпіли — тримались!
Ми кохали — впивались! Якось співали, бовало
Разом згорали — хто совість, хто свою користь вбивали!
І останніх було значно менше — одиниці...
Один закрив собою, — інший закрив зіниці!
Власне нічого не змінилось за вікном, окрім
Кричить гучніше "Заповіту" — "попа как у Кім"

À Taras Chevtchenko

Le moment est venu, je t'écris
Comment vas-tu, comment est ton ciel ?
Comment vont tes poèmes, comment tes rimes, mon frère ?
Toi et moi, où es-tu et où suis-je, et trois minutes sur
Nous sous le ciel, ici c'est mieux ou là-bas ?
Tu écrivais mieux que moi, - j'ai mieux lu
Je te propose de ne pas traîner et de jeter un coup d'œil à l'avenir
Tu demanderas, - y a-t-il de la servitude à la fenêtre ?- Probablement
Ne juge pas, viens ici - nous sommes toujours dans un coin, -
Sur Instagram, les messages et les selfies sont cachés
Je te dirai ce qu'est un vlog et ce qu'est un blog
Et que Dieu est plus souvent avec nous, plus précisément, la dette est avec nous
Perdu d'orbite, - alors saute sur le beat !
Nous avons écrit un serment - ils ont entendu - le déjeuner
Où le fondement s'est effondré - les murs sont habitués à blanchir
Et à droite des milliers de beaux mots, juste à gauche ça fait mal
Et nous, de toi à moi - nous allons dessiner un accord
Ici, tes poèmes - les mèmes les répètent avec fierté
Et la culture - je ferai mieux de me taire...
On nous a mis une tête et on nous a dit à partir de maintenant, voici une houppe cosaque
Et un tel système, que les yeux se sont arrêtés sur le lustre...
Comme toi, je peux tranquillement "passer au russe"
Et après, il est facile de revenir à la maison comme si...
Chez nous, comme à l'école, les problèmes de comportement - pas dans la langue !
Tes agneaux ont été abattus, sans se forcer, ils ont été mangés
Et les survivants seront emmenés à l'Est - des KAMAZ et des ZIL
Leur président est assis sur les veines - pas sur les cachots
Avec des décrets, - ces décrets n'ont pas assez de maman !
Il y a, comme ne pas jeter tes pensées franches
Comme des pierres, - de toute façon, elles n'atteindront pas la Douma !
Ils ne supportent pas les ratés sur les trônes
Continuez sur le cercle - pas au toit !
Avec un sourire effrayant, à la hâte, les rimes tirent
Avec le Seigneur, au revoir, à la table - de l'espace, à l'écart
Affiches, nouveaux apôtres à la mode, inexprimables, comme des toasts de mots
Je suis comme si j'étais derrière les barreaux, mais j'ai assez de force pour jouer !
Voilà mon rap - un instant de jeu verbal
Les rimes crient, la basse gronde !
Les années passent, les yeux s'assombrissent
Et je ne sais toujours rien faire d'autre que du rap !
Et je m'en fiche de la mode, pour "vrai" - ce n'est pas un pourcentage !
J'ai mis tout mon "vrai" dans mes dix albums pour eux !
Je ne sais pas comment tu vas, parce que les détails sont dans le brouillard
Mais mes meilleurs poèmes - ce ne sont même pas tes échecs !
Et ici, comme les jambes sont profondes, nous avons des fosses profondes...
Nous ne gagnerons pas tant que nous ne transformerons pas le moi en nous !
Tu nous as appris comme tu pouvais, ne pas ramper - courir !
On ne s'est pas rongé le propre - on s'est rongé les ongles sur les doigts !
On a engendré de la haine ! En fait - pas sur une feuille !
On a engendré - on s'est délesté ! On a enduré - on s'est accroché !
On a aimé - on s'est enivré ! On a chanté, ça arrivait
On a brûlé ensemble - qui la conscience, qui son propre intérêt a tué !
Et il y en avait beaucoup moins à la fin - quelques-uns...
L'un a couvert l'autre - l'autre a couvert ses yeux !
En fait, rien n'a changé à la fenêtre, sauf
Il crie plus fort le "Testament" - "cul comme Kim"