Текст и перевод песни Бумбокс - Квіти в волоссі

Квіти в волоссі

Вона носила квіти в волоссі,
І ними грався він і ще вітер.
Здавалося, давно вже дорослі,
Але кохали щиро, мов діти.
Відчинені серця, щирі очі,
Таких не так багато є в світі.
Лилися сльози щастя що ночі,
Обіцянки на завжди любити.
Будиночок на розі двох вулиць,
Паркан плющем осіннім завитий.
Здавалося, дощі схаменулись,
Здавалося, завжди буде літо.
Лише один дзвінок телефону,
І варто тільки їм захотіти,
Повіяло теплом з-за кордону,
А от же, неодмінно летіти….
Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найблищій,
Та не завжди від тебе.
І раптом все змінилось навколо:
Проблеми, ціни, сни, сподівання.
Роз'їхалися як діти в школу:
Що першим було, стало останнім.
Їй у варшавській стальні райони,
Йому Москву бетоном залити.
Але кохання у таксофонах
Приречене на довго прожити.
Куди ведуть строкаті дороги?
Чому ви заблукали у світі?
Вас сотні, тисячі, вас мілліони
В Ізраїлі, Канаді, на Криті.
Є спогади про те, як було все.
Надія є на те, як все буде.
Нас доля стрімко течію несе,
Бо ми є не титани – ми люди….
Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найблищій,
Та не завжди від тебе.
Не обіцяй кохати завжди, не обіцяй на вічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найблищій,
Та не завжди від тебе.
Не обіцяй назавжди, не обіцяй на вічно,
Де твоє, моє завтра?
У скронях вітер свище.
Не обіцяй навіщо, не обіцяй, не треба.
Залежить час найблищій,
Та не завжди від тебе.
Вона носила квіти в волоссі,
І ними грався він і ще вітер.
Здавалося, давно вже дорослі,
Але кохали щиро, мов діти.

Flowers in Your Hair

You wore flowers in your hair,
I played with them, and so did the wind.
We seemed like grown-ups, it's fair,
But we loved with a childlike innocence within.
Open hearts, eyes so sincere,
Not many like those in this world I find.
Tears of happiness flowed every night, dear,
Promises of love forever to bind.
A small house on the corner of two streets,
The fence entwined with autumn ivy's hold.
It seemed the rains had finally retreated,
It seemed like summer would forever unfold.
Just one phone call, that's all it took,
And should they only wish it to be,
A warm breeze blew from across the brook,
And yes, you had to fly away, you see....
Don't promise forever, don't promise eternally,
Where is your tomorrow, and where is mine?
The wind whistles in our temples so wildly.
Don't promise why, don't promise, no need to try.
The nearest time depends,
But not always on you and me.
And suddenly everything changed around us:
Problems, prices, dreams, expectations too.
We parted ways like children off to school buses:
What was first became the last, it's true.
For her, the steel districts of Warsaw's embrace,
For him, to fill Moscow with concrete's hold.
But love in the payphones finds its space,
Destined to live on, a story to be told.
Where do these colorful roads lead us to?
Why did you get lost in this world so wide?
Hundreds, thousands, millions of you,
In Israel, Canada, on Crete's tide.
There are memories of how it all used to be.
There is hope for how it all will unfold.
Fate carries us swiftly down its stream, you see,
For we are not titans, just humans, we're told...
Don't promise forever, don't promise eternally,
Where is your tomorrow, and where is mine?
The wind whistles in our temples so wildly.
Don't promise why, don't promise, no need to try.
The nearest time depends,
But not always on you and me.
Don't promise to love forever, don't promise eternally,
Where is your tomorrow, and where is mine?
The wind whistles in our temples so wildly.
Don't promise why, don't promise, no need to try.
The nearest time depends,
But not always on you and me.
Don't promise forever, don't promise eternally,
Where is your tomorrow, and where is mine?
The wind whistles in our temples so wildly.
Don't promise why, don't promise, no need to try.
The nearest time depends,
But not always on you and me.
You wore flowers in your hair,
I played with them, and so did the wind.
We seemed like grown-ups, it's fair,
But we loved with a childlike innocence within.