Текст и перевод песни Виктор Павлик - Недописана книга - Live

Недописана книга - Live

Собі забрала ключі.
І хоч кричи не кричи.
Не відкриває тепер - двері.
Моя чарівна мала.
Моя єдина мета.
Зробити так щоб було.
Тобі добре.

Знову тікаю у сни.
Де обіймаю тебе.
Наче розірветься серце ось ось.
І залишається знов.
Просто забути і все.
Так легко сказати але.
Так ми не схожі.

Ти недописана, книга моя.
Ти моє небо, повне дощу.
Ти моє макове поле.
П'яниш і вбиваєш.
Ти берегиня всіх моїх сліз.
І як тільки можна кохати таку.
Ні я не знаю, не знаю, не знаю, не знаю.

Так цілувала до сліз.
Прошила сяйвом наскрізь.
Тремтіли губи й слова.
Така відверта.
I роки фото в альбом.
Весна біжить у вікно.
А ти не зі мною дивлюсь.
Така не прикрита.

Знову тікаю у сни.
Де обіймаю тебе.
Наче розірветься серце ось ось.
І залишається знов.
Просто забути і все.
Так легко сказати але.
Так ми не схожі.

The Book Remains Unwritten - Live

She took her keys with her,
And though I yell, nothing happens.
She no longer opens - the door,
My charming little lady.
My one and only,
My one goal in life,
And the one I want to do well by.

I escape into dreams once again,
Where I hold you in my arms.
As if my heart will tear apart any moment,
And all that remains is
To simply forget, and that's all.
It's so easy to say, but
We're so different.

My book, you remain unwritten.
You are my sky, full of rain.
You are my poppy field,
You intoxicate and kill.
You are the guardian of all my tears.
And how can I possibly love someone like that?
No, I don't know, I don't know, I don't know, I don't know.

You used to kiss me until I cried,
Piercing me with your radiance.
Your lips and words trembled,
You were so open.
The years and photos in an album,
Spring runs through the window,
But I look around and you're not with me,
So exposed.

I escape into dreams once again,
Where I hold you in my arms.
As if my heart will tear apart any moment,
And all that remains is
To simply forget, and that's all.
It's so easy to say, but
We're so different.