Текст и перевод песни Viktor Pavlik - Недописана книга

Недописана книга

Собі забрала ключі.
І хоч кричи не кричи.
Не відкриває тепер - двері.
Моя чарівна мала.
Моя єдина мета.
Зробити так щоб було.
Тобі добре.

Знову тікаю у сни.
Де обіймаю тебе.
Наче розірветься серце ось ось.
І залишається знов.
Просто забути і все.
Так легко сказати але.
Так ми не схожі.

Ти недописана, книга моя.
Ти моє небо, повне дощу.
Ти моє макове поле.
П'яниш і вбиваєш.
Ти берегиня всіх моїх сліз.
І як тільки можна кохати таку.
Ні я не знаю, не знаю, не знаю, не знаю.

Так цілувала до сліз.
Прошила сяйвом наскрізь.
Тремтіли губи й слова.
Така відверта.
I роки фото в альбом.
Весна біжить у вікно.
А ти не зі мною дивлюсь.
Така не прикрита.

Знову тікаю у сни.
Де обіймаю тебе.
Наче розірветься серце ось ось.
І залишається знов.
Просто забути і все.
Так легко сказати але.
Так ми не схожі.

Livre inachevé

Tu as pris les clés.
Et même si je crie.
Tu ne les ouvres pas - les portes.
Mon adorable petite.
Mon seul but.
Faire en sorte que tout aille.
Bien pour toi.

J'erre à nouveau dans les rêves.
Où je t'embrasse.
Comme si mon cœur allait exploser d'un moment à l'autre.
Et il reste encore.
Simplement oublier et tout.
C'est facile à dire, mais.
Nous ne sommes pas si différents.

Tu es un livre inachevé, mon amour.
Tu es mon ciel, plein de pluie.
Tu es mon champ de coquelicots.
Tu intoxiques et tu tues.
Tu es la gardienne de toutes mes larmes.
Et comment peut-on aimer quelqu'un comme ça.
Non, je ne sais pas, je ne sais pas, je ne sais pas, je ne sais pas.

Tu as embrassé jusqu'aux larmes.
Tu as percé d'éclat.
Tes lèvres et tes mots tremblaient.
Si sincère.
Et des années de photos dans l'album.
Le printemps court à la fenêtre.
Et tu ne regardes pas avec moi.
Si dénudé.

J'erre à nouveau dans les rêves.
Où je t'embrasse.
Comme si mon cœur allait exploser d'un moment à l'autre.
Et il reste encore.
Simplement oublier et tout.
C'est facile à dire, mais.
Nous ne sommes pas si différents.