Текст и перевод песни Влад Нежный - Шальная Доля

Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала. Ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До старого дяка в науку.
Гея! Гея! Гея! Гея! Гея! Гея! Гея! Гея! Гея!
— Учися, серденько, колись
З нас будуть люде, — ти сказала.
А я й послухав, і вчився, вчився,
вивчився. А ти збрехала.
Учись, серденько, колись з нас будуть люде - ти так сказала.
А я послухав і вчився, вчився, вчився. А ти збрехала.
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Ходімо далі, далі слава,
А слава — заповідь моя.
Ми не лукавити з тобою, ми просто йшли де нас нема, зерна неправди за собою.Ходімо, доленько, моя.
Мій друже вбогий нелукавий! Ходімо далі, далі слава. А слава - заповідь моя. Слава - заповідь моя. Учись, серденько, колись з нас будуть люди - ти так сказала. А я послухав вчився, вчився, вчився . А ти збрехала. Учись, серденько, колись з нас будуть люди - ти так сказала. А я послухав вчився, вчився, вчився . А ти збрехала. А ти збрехала. А ти збрехала. А ти збрехала. А ти збрехала. Учись, серденько, колись з нас будуть люди - ти так казала. А я послухав вчився, вчився, вчився . А ти збрехала. Учись, серденько, колись з нас будуть люди - ти так сказала. А я послухав вчився, вчився, вчився . А ти збрехала.

Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і сестрою
Сіромі стала. Ти взяла
Мене, маленького, за руку
І в школу хлопця одвела
До старого дяка в науку.
Гея! Гея! Гея! Гея! Гея! Гея! Гея! Гея! Гея!
— Учися, серденько, колись
З нас будуть люде, — ти сказала.
А я й послухав, і вчився, вчився,
вивчився. А ти збрехала.
Учись, серденько, колись з нас будуть люде - ти так сказала.
А я послухав і вчився, вчився, вчився. А ти збрехала.
Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж, доленько моя!
Мій друже вбогий, нелукавий!
Пойдем дальше, дальше слава,
А слава-заповедь моя.
Мы не лукавить с тобой, мы просто шли где нас нет зерна неправды за собой.Пойдем, доленько моя.
Мій друже вбогий нелукавий! Ходімо далі, далі слава. А слава - заповідь моя. Слава - заповідь моя. Учись, серденько, колись з нас будуть люди - ти так сказала. А я послухав вчився, вчився, вчився . А ти збрехала. Учись, серденько, колись з нас будуть люди - ти так сказала. А я послухав вчився, вчився, вчився . А ти збрехала. А ти збрехала. А ти збрехала. А ти збрехала. А ти збрехала. Учись, серденько, колись з нас будуть люди - ти так казала. А я послухав вчився, вчився, вчився . А ти збрехала. Учись, серденько, колись з нас будуть люди - ти так сказала. А я послухав вчився, вчився, вчився . А ти збрехала.