Текст и перевод песни Воплі Відоплясова - Мамай

Мамай

Поза тих минулих далях
На семи високих палях
Спить Мамай.
Весь на лазурових нивах,
В ніжно-пелюсткових зливах
Снить Мамай.
Сяє у весняних росах,
Сидить у величних позах
І спить Мамай.
Не устане він, не діє,
У семи потоках віє,
Снить Мамай.
Великий спокій його лагідно чарує,
Всіма вітрами і цунамі він керує.
Він Мамай.
Чудові сни йому малюють водограї,
Його вартують в піднебессі птичі зграї.
Спи Мамай.
Синя його риза не рвана,
У прозорих водах випрана,
Сили його тануть в омані,
Думи загратовані у брамах.
Він не сам, ні з ким і не з вами,
Він ніде не йде в тумані.
Мамай.
Не вагається, не плаче,
Ти – герой, міцний козаче.
Спи Мамай.
Згаяний у синіх ланах,
У димах семи ладанів
Сни Мамай.
Але Бабай не марить, він уже крокує,
Зловісним поглядом усіх на смерть дивує.
Йде Бабай.
Йому ніде ніколи на землі не спиться,
Він не радіє, не сидить і не поститься.
Дід Бабай.
Синя його риза не рвана,
У прозорих водах випрана,
Сили його тануть в омані,
Думи загратовані у брамах.
Він не сам, ні з ким, не з вами,
Він ніде не йде в тумані.
Мамай.
Але той не спить, не бавиться,
Він іде, гримить, штовхається,
В сутіні ночі страхається,
Він усім ві сні з'являється.
У воді, в вогні, у пекарні
Діє один негарний
Бабай.

Mamay

Beyond those bygone distances
On seven towering palisades
Mamay sleeps.
All over the azure fields,
In tender, petal-like showers
Mamay dreams.
He glows in the springtime dews,
Sits in majestic poses
And Mamay sleeps.
He won't get up, he doesn't act,
The seven streams of fate blow over him,
Mamay dreams.
His great peace gently enchants him,
He controls all the winds and tsunamis.
He is Mamay.
Wonderful dreams paint waterfalls for him,
Flocks of birds guard him in the sky.
Sleep, Mamay.
His blue robe is not torn,
Washed in clear waters,
His strength melts in maya,
His thoughts are imprisoned behind bars.
He's not alone, not with anyone, not with you,
He goes nowhere in the fog.
Mamay.
He does not hesitate, he does not cry,
You are a hero, strong Cossack.
Sleep, Mamay.
Lost in the blue fields,
In the smoke of seven incenses
Mamay dreams.
But Babay is not dreaming, he is already striding,
His sinister gaze astounds everyone with death.
Babay is coming.
He never sleeps anywhere on earth,
He does not rejoice, he does not sit, and he does not fast.
Grandfather Babay.
His blue robe is not torn,
Washed in clear waters,
His strength melts in maya,
His thoughts are imprisoned behind bars.
He's not alone, not with anyone, not with you,
He goes nowhere in the fog.
Mamay.
But he does not sleep, does not play,
He walks, he thunder, he pushes,
He frightens himself in the darkness of night,
He appears to everyone in their dreams.
In water, in fire, in the bakery
One ugly fellow reigns
Babay.