Текст и перевод песни Воплі Відоплясова - Мамай

Поза тих минулих далях
На семи високих палях
Спить Мамай.
Весь на лазурових нивах,
В ніжно-пелюсткових зливах
Снить Мамай.
Сяє у весняних росах,
Сидить у величних позах
І спить Мамай.
Не устане він, не діє,
У семи потоках віє,
Снить Мамай.
Великий спокій його лагідно чарує,
Всіма вітрами і цунамі він керує.
Він Мамай.
Чудові сни йому малюють водограї,
Його вартують в піднебессі птичі зграї.
Спи Мамай.
Синя його риза не рвана,
У прозорих водах випрана,
Сили його тануть в омані,
Думи загратовані у брамах.
Він не сам, ні з ким і не з вами,
Він ніде не йде в тумані.
Мамай.
Не вагається, не плаче,
Ти – герой, міцний козаче.
Спи Мамай.
Згаяний у синіх ланах,
У димах семи ладанів
Сни Мамай.
Але Бабай не марить, він уже крокує,
Зловісним поглядом усіх на смерть дивує.
Йде Бабай.
Йому ніде ніколи на землі не спиться,
Він не радіє, не сидить і не поститься.
Дід Бабай.
Синя його риза не рвана,
У прозорих водах випрана,
Сили його тануть в омані,
Думи загратовані у брамах.
Він не сам, ні з ким, не з вами,
Він ніде не йде в тумані.
Мамай.
Але той не спить, не бавиться,
Він іде, гримить, штовхається,
В сутіні ночі страхається,
Він усім ві сні з'являється.
У воді, в вогні, у пекарні
Діє один негарний
Бабай.

Вне тех прошлых далях
На семи высоких сваях
Спит Мамай.
Весь на лазурных нивах,
В нежно-лепестковых ливнях
Сныть Мамай.
Сияет в весенних росах,
Сидит в величественных позах
И спит Мамай.
Не устане он, не действует,
В семи потоках веет,
Сныть Мамай.
Большой покой его ласково чарует,
Всеми ветрами и цунами он руководит.
Он Мамай.
Замечательные сны ему рисуют фонтаны,
Его стоят в поднебесье птичье стаи.
Спи Мамай.
Синяя его риза не рваная,
В прозрачных водах постирано,
Силы его тают в омане,
Думы зарешечены в брамах.
Он не сам, ни с кем и не с вами,
Он нигде не идет в тумане.
Мамай.
Не колеблется, не плачет,
Ты-герой, крепкий казачье.
Спи Мамай.
Упущенное в синих полях,
В дымах семи Ладанов
Сны Мамай.
Но Бабай не грезит, он уже шагает,
Зловещим взглядом всех на смерть удивляет.
Идет Бабай.
Ему нигде никогда на земле не спится,
Он не радуется, не сидит и не поститься.
Дед Бабай.
Синяя его риза не рваная,
В прозрачных водах постирано,
Силы его тают в омане,
Думы зарешечены в брамах.
Он не сам, ни с кем, не с вами,
Он нигде не идет в тумане.
Мамай.
Но тот не спит, не балуется,
Он идет, гремит, толкается,
В сумерках ночи страхается,
Он всем во сне появляется.
В воде, в огне, в пекарне
Действует один нехороший
Бабай.