Текст и перевод песни Віктор Павлік - Два кольори

Два кольори

Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої щасливі і сумні дороги.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш горточок старого полотна
І вишите моє життя на ньому.

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Two Colors

When I was young, in the springtime, I was ready
To go out into the world on unknown paths,
Mother embroidered a shirt for me
With red and black threads.

My two colors, my two colors,
Both on the canvas, both in my soul,
My two colors, my two colors:
Red is love, and black is sorrow.

Life led me astray,
But I always returned to my doorstep,
Intertwined like Mother's sewing,
My happy and sad roads.

My two colors, my two colors,
Both on the canvas, both in my soul,
My two colors, my two colors:
Red is love, and black is sorrow.

Gray hair has crept into my eyes,
But I bring nothing home with me,
Only a little pot of old fabric
With my life embroidered on it.

My two colors, my two colors,
Both on the canvas, both in my soul,
My two colors, my two colors:
Red is love, and black is sorrow.