Текст и перевод песни Viktor Pavlik - Недописана книга

Недописана книга

Собі забрала ключі i хоч кричи - не кричи -
Не відкриває тепер дверi
Моя чарівна мала - моя єдина мета
Зробити так, щоб було тобі добре

Знову тікаю у сни, де обіймаю тебе -
Наче розірветься серце ось, ось
І залишається знов просто забути і все!
Так легко сказати, але так ми не схожі

Ти - недописана книга моя. Ти - моє небо повне дощу
Ти - моє макове поле, п'яниш і вбиваєш
Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку?
Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю

Так цілувала до сліз. Прошила сяйвом наскрізь
Тремтіли губи й слова - така відверта!
I роки фото в альбом. Весна біжить у вікно
А ти не зі мною, дивлюсь, така не прикрита

Знову тікаю у сни, де обіймаю тебе -
Наче розірветься серце ось, ось
І залишається знов просто забути і все!
Так легко сказати, але так ми не схожі

Ти - недописана книга моя. Ти - моє небо повне дощу
Ти - моє макове поле, п'яниш і вбиваєш
Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку?
Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю

Знову тікаю у сни, де обіймаю тебе -
Наче розірветься серце ось, ось
І залишається знов просто забути і все!
Так легко сказати, але так ми не схожі

Ти - недописана книга моя. Ти - моє небо повне дощу
Ти - моє макове поле, п'яниш і вбиваєш
Ти берегиня всіх моїх сліз! І як тільки можна кохати таку?
Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю
Ні я - не знаю, не знаю, не знаю, не знаю

Livre inachevé

Tu as pris les clés et même si je crie, tu ne m'entends pas -
Tu ne m'ouvres pas la porte maintenant
Mon petit ange, mon seul objectif
Faire en sorte que tu te sentes bien

Je me réfugie encore dans mes rêves, où je t'embrasse -
Comme si mon cœur allait se briser
Et il ne reste plus qu'à oublier tout !
C'est facile à dire, mais nous ne sommes pas si différents

Tu es mon livre inachevé. Tu es mon ciel rempli de pluie
Tu es mon champ de coquelicots, tu ivres et tu tues
Tu es la gardienne de toutes mes larmes ! Et comment peut-on aimer quelqu'un comme ça ?
Non, je ne sais pas, je ne sais pas, je ne sais pas, je ne sais pas

Tu as embrassé jusqu'aux larmes. Tu as percé de ta brillance
Tes lèvres tremblaient et tes mots étaient si directs !
Et les années s'écoulent comme des photos dans un album. Le printemps arrive à la fenêtre
Mais tu n'es pas avec moi, je te regarde, tu es si vulnérable

Je me réfugie encore dans mes rêves, où je t'embrasse -
Comme si mon cœur allait se briser
Et il ne reste plus qu'à oublier tout !
C'est facile à dire, mais nous ne sommes pas si différents

Tu es mon livre inachevé. Tu es mon ciel rempli de pluie
Tu es mon champ de coquelicots, tu ivres et tu tues
Tu es la gardienne de toutes mes larmes ! Et comment peut-on aimer quelqu'un comme ça ?
Non, je ne sais pas, je ne sais pas, je ne sais pas, je ne sais pas

Je me réfugie encore dans mes rêves, où je t'embrasse -
Comme si mon cœur allait se briser
Et il ne reste plus qu'à oublier tout !
C'est facile à dire, mais nous ne sommes pas si différents

Tu es mon livre inachevé. Tu es mon ciel rempli de pluie
Tu es mon champ de coquelicots, tu ivres et tu tues
Tu es la gardienne de toutes mes larmes ! Et comment peut-on aimer quelqu'un comme ça ?
Non, je ne sais pas, je ne sais pas, je ne sais pas, je ne sais pas
Non, je ne sais pas, je ne sais pas, je ne sais pas, je ne sais pas