Для танго потрібні двоє - Гоня перевод на немецкий

Для танго потрібні двоє

Другий відбір. Бля, знову монолог
Та мене манила навіть не те шо перемога
Голос це форма, те шо мені Бог дав
Не переконала мене навіть ваша догма
Переполох на батлі, тільки лінивий не згадав моє ім'я
Я напакував портфель пред'яв, але там було написано... Дем'ян!?
Хто це? Дайте попкорн і коцик, я на дивані розпливаюсь ніби магма
Тупо було влом писати, потім розбиратись, хто тут флагман?
Віра у дитячі фокуси, та скільки сил би справжній маг мав
Я відчуваю себе дитям посеред Лабіринту Фавна
Ви дійсно хочете, шоб я ось так писав ваш батл реп?
Тараторив, бикував, писав панчі через тире?
Придумав новий звук, але так, шоб не відрізнявся
Не чіпав нікого з чату, бо біда в піснях вся
Ви знаєте про мене тільки те, шо я дозволив
А на запитання хто це - припиняєте розмови
На заваді не заводи, чи робота на таксі
Коли твій вихід в люди, дядя, буде не одноразовий
Це тому тепер мені по барабану
Я на сцені поглинаю музику і випускатиму туман і пар
Заверни в газету це і передай кєнту
Коли нарешті дочитаю я свій довбаний парт
Ми висіли на телефонах, але могли би висіти у топах
Особливо тоді, коли ми за баром
Поки ви ловили гав, то ми удачу ловили за хуй
Та в перенесених турах ловили запару
Я би міг не паритись за батл, тупо не здавати треки
Випускати реп, написаний навіть не мною
Я тут просто запитати скільки реперу потрібно
Шоб повірити в себе, а потім задуситись піною

Навіть мене не клич, бо я не танцюю ні з ким
Для танго потрібні двоє? Та я приміряю до дула віски
Мотузки всі порвані, люстри поламані, лезо об шкіру хіба шо іскрить
Я не Кобейн, бо моя нірвана захована в тисячах замкнутих скринь

Für Tango braucht man zwei

Zweite Auswahl. Mist, schon wieder ein Monolog.
Aber mich reizte nicht einmal der Sieg.
Die Stimme ist eine Form, das, was Gott mir gab.
Nicht einmal dein Dogma hat mich überzeugt.
Aufruhr beim Battle, nur der Faule hat meinen Namen nicht erwähnt.
Ich packte meinen Koffer voller Anschuldigungen, aber da stand... Demian!?
Wer ist das? Gebt mir Popcorn und eine Decke, ich liege auf dem Sofa wie Magma.
Es war einfach zu mühsam zu schreiben und dann herauszufinden, wer hier der Anführer ist.
Glaube an kindische Zaubertricks, aber wie viel Kraft hätte ein echter Magier?
Ich fühle mich wie ein Kind mitten in Pans Labyrinth.
Wollt ihr wirklich, dass ich euren Battle-Rap so schreibe?
Dass ich schnell rede, mich aufrege, Punches mit Bindestrichen schreibe?
Einen neuen Sound erfinde, aber so, dass er sich nicht unterscheidet?
Niemanden aus dem Chat anrühre, weil das Unglück in den Liedern liegt.
Ihr wisst über mich nur das, was ich zugelassen habe.
Und auf die Frage, wer das ist, beendet ihr das Gespräch.
Mich hindern keine Fabriken oder Taxifahrten.
Wenn dein Auftritt in der Öffentlichkeit, mein Lieber, nicht nur einmalig ist.
Deshalb ist es mir jetzt egal.
Ich stehe auf der Bühne, sauge Musik auf und werde Nebel und Dampf ausstoßen.
Wickle das in Zeitungspapier und gib es deinem Kumpel.
Wenn ich endlich meinen verdammten Part zu Ende gelesen habe.
Wir hingen an den Telefonen, aber wir könnten in den Charts hängen.
Besonders dann, wenn wir an der Bar sind.
Während ihr getrödelt habt, haben wir das Glück beim Schwanz gepackt.
Und in den verschobenen Touren hatten wir Stress.
Ich hätte mir wegen des Battles keine Sorgen machen müssen, einfach keine Tracks abliefern müssen.
Rap veröffentlichen, der nicht einmal von mir geschrieben wurde.
Ich bin hier, um zu fragen, wie viel ein Rapper braucht,
um an sich selbst zu glauben und dann an seinem eigenen Schaum zu ersticken.

Ruf mich nicht an, denn ich tanze mit niemandem.
Für Tango braucht man zwei? Ich halte mir die Pistole an die Schläfe.
Alle Stricke sind gerissen, die Kronleuchter zerbrochen, die Klinge an der Haut, die Funken sprühen.
Ich bin nicht Cobain, denn mein Nirvana ist in tausend verschlossenen Kisten verborgen.