Poppyflowers Are Blossoming, Part II /Kampf Version 2008/ - Крода перевод на английский

Poppyflowers Are Blossoming, Part II /Kampf Version 2008/

І степ востаннє над рікою
Ординець міряв головою...
Все ближче коні, лиця злі,
Схрестились, скрегнули шаблі,
Переплелися іскри з кров'ю,
І знову криком Придніпров'я
Прошив у жасі людолов.
Та біснувалась криця знов,
Шипіла кров, шипіла піна.
Козак вимощував долину
Чужинським трупом, як умів,
Як вчився в Січі і в братів
На славнім Доні у поході.
Ординців б'є козак вже в броді.
Бере ординців переляк:
– То це шайтан!
Це не козак!
Козак всміхнувся в довгі вуса:
– З шайтанами не вперше б'юся.
Узнали, що таке козак,
Якого люди кличуть: Мак. –
І знову зброя у двобої
Дзвенить над збитою водою,
І квасить нелюдів ріка, –
Не ломить сила козака.

Та от надходить чорна зрада:
Дрантя, попихач скрався ззаду,
Він чином – кат, душею – гад.
Увесь продався за дукат.
Тихцем підвів іуда зброю,
Озвався постріл над рікою,
І на коня схиливсь козак.
– Пропав козак! Загинув Мак! –
Ординці кинулись до нього.
Козак на них поглянув строго:
– Ні, не загинув я, кати,
Поміж людьми мені цвісти! –
Кати підводять вгору зброю:
– Твій цвіт, життя вже за тобою,
Козаче, зробимо отак:
Шаблями скришимо на мак –
Ординці воїна скришили,
На землю впало тіло біле,
І, наче зерно, проросло,
А влітку маком зацвіло...

Давно ординців і іуду
В моїм краю забули люди,
Бо їхній слід – страшний укіс
Травою мертвою поріс.
А мак цвіте віки в роздоллі –
В косі дівочій і у полі.
А мак цвіте!

Poppyflowers Are Blossoming, Part II /Kampf Version 2008/

And the steppe last above the river
The Horde measured with his head...
The horses are getting closer, the faces are angry,
Crossed, the sabers creaked,
Sparks and blood intertwined,
And again the cry of the Dnieper region
Pierced through the human hunter in horror.
But steel raged again,
Hissing blood, hissing foam.
Cossack paved the valley
Alien corpse as he could,
As I studied in the Sich and in the brothers
On the glorious Don in the campaign.
The Cossack is already beating the Horde in the ford.
The Horde is terrified:
– So this is Satan!
This is not a Cossack!
The Cossack smiled with a long mustache:
– I'm not fighting with devils for the first time.
They learned what a Cossack is,
Whom people call: Mac. –
And again weapons in a duel
Rings over the water,
And the river ferments inhuman,
– The cossack's strength does not break.

But here comes the black betrayal:
A ragamuffin, a pusher crept up from behind,
He is an executioner in rank, a reptile in soul.
I sold myself for a ducat.
Silently, Judas raised his weapon,
A shot rang out over the river,
And the Cossack bent over the horse.
– The Cossack is gone! Mac is dead! –
The Horde rushed to him.
The Cossack looked at them sternly:
– No, I'm not dead, you executioners,
I will bloom among people! –
The executioners raise their weapons to the sky:
– Your flower, life is already behind you,
Cossack, we'll do this:
Let's crush the sabers into a poppy –
The Horde crushed the warrior,
A white body fell to the ground,
And, like a grain, it germinated,
And in summer it blossomed with poppy...

The Horde and Judas have long been
People have forgotten in my land,
Because their trail is a terrible slope
Overgrown with dead grass.
And the poppy blooms for centuries in the open spaces –
In a girl's braid and in the field.
And the poppy blooms!