Дощ - Лилу45 перевод на немецкий

Дощ

Дощ грюкає у мої двері, наче щось хоче сказати
Одні й ті самі сюжети, одні й ті самі дати
Зарано я якось зневірилась, зарано себе поховала
Занадто багато речей у собі приховала

Від тебе, від себе, від світу, скигливих і недолугих
Не гуляй по підвалах часто — раптом себе загубиш
А потім колись згадаєш, але вже буде запізно
Тобі мої губи п'яні шепочуть, що я не залізна

Витрави в мені цю звичку сподіватись
Скільки ще мені розчаруватись?
Все життя ніби артгаузне кіно
Мало що зрозуміло, але якось все одно

Витрави в мені цю звичку сподіватись
Скільки ще мені розчаруватись?
Все життя ніби артгаузне кіно
Мало що зрозуміло, але якось все одно

Мені якось все одно
Але якось все одно
Мені якось все одно

Бій світла с тінню, несправедливість
Твої побажання, моя мерехтливість
Порожньо у серці, порожньо удома
Мене накриває смертельна втома

Втома кохати, втома страждати
Втома без тебе вночі засинати
Втома і крапка або втома і кома
Осінь настала якось раптово

Витрави в мені цю звичку сподіватись
Витрави в мені цю звичку сподіватись
Витрави в мені, витрави в мені-ні
Витрави в мені, витрави в мені

Витрави в мені цю звичку сподіватись
Скільки ще мені розчаруватись?
Все життя ніби артгаузне кіно
Мало що зрозуміло, але якось все одно

Витрави в мені цю звичку сподіватись
Скільки ще мені розчаруватись?
Все життя ніби артгаузне кіно
Мало що зрозуміло, але якось все одно

Мені якось все одно
Але якось все одно
Мені якось все одно

Regen

Der Regen hämmert an meine Tür, als wolle er etwas sagen
Immer die gleichen Geschichten, immer die gleichen Daten
Zu früh habe ich irgendwie den Glauben verloren, zu früh mich selbst begraben
Zu viele Dinge in mir verborgen

Vor dir, vor mir, vor der Welt, vor den Nörglern und Ungeschickten
Lauf nicht oft durch Keller – vielleicht verlierst du dich selbst
Und dann erinnerst du dich irgendwann, aber es ist schon zu spät
Meine betrunkenen Lippen flüstern dir zu, dass ich nicht aus Eisen bin

Vertreibe diese Gewohnheit des Hoffens aus mir
Wie oft muss ich noch enttäuscht werden?
Das ganze Leben ist wie ein Arthouse-Film
Wenig verständlich, aber irgendwie egal

Vertreibe diese Gewohnheit des Hoffens aus mir
Wie oft muss ich noch enttäuscht werden?
Das ganze Leben ist wie ein Arthouse-Film
Wenig verständlich, aber irgendwie egal

Mir ist es irgendwie egal
Aber irgendwie egal
Mir ist es irgendwie egal

Kampf von Licht und Schatten, Ungerechtigkeit
Deine Wünsche, mein Schimmern
Leer im Herzen, leer zu Hause
Mich überkommt eine tödliche Müdigkeit

Müde zu lieben, müde zu leiden
Müde, ohne dich nachts einzuschlafen
Müdigkeit und Punkt oder Müdigkeit und Komma
Der Herbst kam irgendwie plötzlich

Vertreibe diese Gewohnheit des Hoffens aus mir
Vertreibe diese Gewohnheit des Hoffens aus mir
Vertreibe in mir, vertreibe in mir-mir
Vertreibe in mir, vertreibe in mir

Vertreibe diese Gewohnheit des Hoffens aus mir
Wie oft muss ich noch enttäuscht werden?
Das ganze Leben ist wie ein Arthouse-Film
Wenig verständlich, aber irgendwie egal

Vertreibe diese Gewohnheit des Hoffens aus mir
Wie oft muss ich noch enttäuscht werden?
Das ganze Leben ist wie ein Arthouse-Film
Wenig verständlich, aber irgendwie egal

Mir ist es irgendwie egal
Aber irgendwie egal
Mir ist es irgendwie egal