Calling dem - Мертвий Півень перевод на немецкий

Calling dem

Calling
Calling
Calling
Calling dem

У квітні 78-го я лежав на підлозі
В одному з гуртожитків Львова, майже непритомний
Від випитого
І вісімнадцятилітній
Наді мною щось відбувалося
Мої старші друзяки приймали гостей
Пили чай з вином - портняк
Але про мистецтво, мою голову крутило в центрифузі
Здається то було нещасливе кохання
І проблеми з курсовою в тому числі
Крізь туман в очах
Я побачив патлаті образи Дема
І провалився у ще глибшу безодню
Неможливо!
Delirium tremens!
Дем в моїй кімнаті
Я вже не знаю добре це чи погано
Але у вісімнадцять ми все ще потребуємо
Культів і конче, швидше ідолів

Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Крутило-о-о
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Крутило-о-о

Дем був художником альтернативи
Дем був гібовий, суровий, джинсовий, асоціальний, універсальний
Менти в'язали його ледь не щодня
Його картини купували західні сноби
Як усі фанатики
Я готовий був мити його продірявлені стопи
Він був святий мого культу
You know what I mean
У жовтні 2002-го
Нічого ж собі чверть віку, як вітром здуло
Його не пустили на мій вечір
Кажуть, він був майже непритомний
Від випитого і не надавався
Тим більше для такого альтернативного зібрання
Усе що лишилось того разу від нього
Якась така літографія завбільшки з поштову марку
Для мене!

Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Крутило-о-о
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Крутило-о-о

Я навіть не знаю, що з нею робити
Якось дивно вішати поштову марку на стіну
Але я не про те
Я про вічне розминання
Стільки облич засмоктало в недосяжні відстійники
Вони вже навіть не кричать звідти
Вони вже навіть
Не кричать
І стільки всього не сталося, що більше і не станеться
А з іншого боку
Який роман ми удвох написали, самі не відаючи
Яка нев'єбенна епічність на цілих чверть віку, Дем
Ти чуєш, Дем?
Це я до тебе кричу зі свого відстійника!

Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову
Крутило-о-о
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Мою голову крутило
Крутило-о-о

Dem rufen

Rufen
Rufen
Rufen
Dem rufen

Im April '78 lag ich auf dem Boden
In einem der Studentenwohnheime von Lemberg, fast bewusstlos
Vom vielen Trinken
Und achtzehnjährig
Über mir geschah etwas
Meine älteren Kumpels empfingen Gäste
Tranken Tee mit Wein - Portwein
Aber über Kunst, mein Kopf drehte sich in der Zentrifuge
Ich glaube, es war unglückliche Liebe
Und Probleme mit der Kursarbeit unter anderem
Durch den Nebel in meinen Augen
Sah ich die zotteligen Umrisse von Dem
Und versank in einen noch tieferen Abgrund
Unmöglich!
Delirium tremens!
Dem in meinem Zimmer
Ich weiß nicht mehr, ob das gut oder schlecht ist
Aber mit achtzehn brauchen wir immer noch
Kulte und unbedingt, schneller, Idole

Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Drehte sich

Dem war eine Künstlerin der Alternative
Dem war abgefahren, herb, in Jeans, asozial, universell
Die Bullen schnappten sie fast jeden Tag
Ihre Bilder kauften westliche Snobs
Wie alle Fanatiker
War ich bereit, ihre löchrigen Füße zu waschen
Sie war die Heilige meines Kults
Du weißt, was ich meine
Im Oktober 2002
Unglaublich, ein Vierteljahrhundert, wie vom Wind verweht
Ließ man sie nicht zu meinem Abend herein
Man sagt, sie war fast bewusstlos
Vom vielen Trinken und nicht geeignet
Besonders für so eine alternative Versammlung
Alles, was von ihr damals übrig blieb
Irgendeine Lithographie, so groß wie eine Briefmarke
Für mich!

Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Drehte sich

Ich weiß nicht mal, was ich damit machen soll
Es ist irgendwie komisch, eine Briefmarke an die Wand zu hängen
Aber darum geht es mir nicht
Es geht um das ewige Auseinanderdriften
So viele Gesichter sind in unerreichbare Senkgruben gesogen worden
Sie schreien nicht mal mehr von dort
Sie
Schreien nicht mal mehr
Und so vieles ist nicht passiert, was auch nicht mehr passieren wird
Aber andererseits
Was für einen Roman wir beide geschrieben haben, ohne es selbst zu wissen
Was für eine unglaubliche Epik über ein ganzes Vierteljahrhundert, Dem
Hörst du, Dem?
Ich schreie zu dir aus meiner Senkgrube!

Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf
Drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Mein Kopf drehte sich
Drehte sich