Текст и перевод песни Мертвий півень feat. Khrystyna Soloviy - Гобелен

Гобелен

Знов наді мною виростає сонм.
Він як собор. У ньому я щотижня
молюсь, і ти з'являєшся – всевишня –
коли вібрує простір в унісон
з серцебиттям і темрява колишня
стискає подих, і серед колон
крихкої тиші б'є у камертон
терпке бажання! – смак дарує вишня:

я прагну поцілунку, я тебе
зі сну виводжу, юна наречена.
Нас огортає сяйво голубе

і опускає течія зелена.
...Торкання уст, лякливе і слабе
вплітається в малюнок гобелена.

Гобелен

И вновь надо мной сонм возвышается.
Он как собор. В нем я еженедельно
молюсь, и ты являешься – всевышняя –
когда вибрирует пространство в унисон
с сердцебиением и темнота бывшая
сжимает дыхание, и между колонн
хрупкой тишины бьёт в камертон
терпеливое желание! – вкус дарит вишня:

я жажду поцелуя, я тебя
из сна вывожу, юная невеста.
Нас окутывает сияние голубое

и опускает течение зелёное.
...Прикосновение губ, робкое и слабое
вплетается в рисунок гобелена.