Текст и перевод песни Okean Elzy - Квіти мінних зон

Квіти мінних зон

Поверталися додому
Як надовго — невідомо
Ще залишилась невзята висота
Поверталися додому
Розійшлися по одному
А тебе не відпускає пустота

Вона рве твої думки
Бо на відстані руки
Тремтять сльози і бетон
Цвітуть квіти мінних зон!
Дихає війна
Мамо, це не сон

Не кажи мені: "Я знаю"
Мамо, ти не уявляєш
Як удав, не відпускає пустота
Поки спокою не має
Кожен метр твого краю
І невзята кожна твоя висота

Вона рве твої думки
Бо на відстані руки
Тремтять сльози і бетон
Цвітуть квіти мінних зон!
Дихає війна
Мамо, це не сон

По дорозі й до вокзалу
Тебе дівчина чекала
І в обіймах рятувала сірий день
Як надовго — невідомо
І чи повернешся додому
Чи залишишся у пам'яті лишень?

Вона рве твої думки!
Вона — пам'ять навпаки!
Вона — сльози і бетон!
Вона — квіти мінних зон!
Дихає війна
Ні, мамо, це не сон

Цветы минных полей

Возвращались мы домой,
На как долго — неизвестно.
Еще осталась не взятая высота.
Возвращались мы домой,
Разошлись по одному,
А тебя не отпускает пустота.

Она рвёт твои мысли,
Ведь на расстоянии руки,
Дрожат слёзы и бетон.
Цветут цветы минных полей!
Дышит война,
Мама, это не сон.

Не говори мне: "Я знаю",
Мама, ты не представляешь,
Как удав, не отпускает пустота.
Покуда покоя нет,
На каждом метре родной земли,
И не взята каждая твоя высота.

Она рвёт твои мысли,
Ведь на расстоянии руки,
Дрожат слёзы и бетон.
Цветут цветы минных полей!
Дышит война,
Мама, это не сон.

По дороге и до вокзала,
Тебя девушка ждала,
И в объятиях спасала серый день.
На как долго — неизвестно,
И вернёшься ли домой,
Или останешься в памяти лишь?

Она рвёт твои мысли!
Она — память наизнанку!
Она — слёзы и бетон!
Она — цветы минных полей!
Дышит война,
Нет, мама, это не сон.