Ars poetica II,3 / Ars poetica II,4 - Пиріг і батіг перевод на немецкий

Ars poetica II,3 / Ars poetica II,4

Для мене день,
що без пісень,
це чорна ніч
для юних віч.
Для мене день,
що без пісень,
є наче гріб,
що смерть застіб.
Для мене день,
що без пісень,
є мов туман
блідих оман.
Глядіти ввиш,
це знати лиш:
та в Бога ж день –
букет з пісень.

Захоплений дітвак,
захоплений красою,
один із тих бурлак,
які живуть росою.

Захоплений до краю,
мов барва в рожі згусла.
Нічого більш не маю,
лишень кедрові гусла.

Для Нього хочу грати,
рукою в гусла бити.
Сто струн, мов срібні грати,
що ними кедр обвитий.

Задзвенить час у тр'уну,
пригорне Бог мене
і вислужену стр'уну
косою перетне.

Ars poetica II,3 / Ars poetica II,4

Ein Tag für mich,
der ohne Lieder,
ist schwarze Nacht
für junge Augen.
Ein Tag für mich,
der ohne Lieder,
ist wie ein Grab,
das streng verschlossen.
Ein Tag für mich,
der ohne Lieder,
ist wie der Nebel
trüger'schen Wahns.
Blick in die Höh',
erfasse nur dies:
Ja, Gottes Tag ist
ein Bukett aus Liedern.

Ein berauschter Kleiner,
berauscht von der Schönheit,
einer jener Spitzbuben,
die vom Tau sich nähren.

Berauscht bis zum Äußersten,
wie Farben in Rosen erstarren.
Nichts besitze ich mehr,
nur das Zedernpsalter.

Für Ihn will ich spielen,
mit der Hand die Saiten schlagen.
Hundert Saiten, silbern strahlend,
die die Zeder umranken.

Wenn die Stunde zur Gruft läutet,
wird Gott mich umarmen,
und das abgetrag'ne Seil
mit der Sense zertrennen.