Ars poetica II,3 / Ars poetica II,4 - Пиріг і батіг перевод на русский

Ars poetica II,3 / Ars poetica II,4

Для мене день,
що без пісень,
це чорна ніч
для юних віч.
Для мене день,
що без пісень,
є наче гріб,
що смерть застіб.
Для мене день,
що без пісень,
є мов туман
блідих оман.
Глядіти ввиш,
це знати лиш:
та в Бога ж день –
букет з пісень.

Захоплений дітвак,
захоплений красою,
один із тих бурлак,
які живуть росою.

Захоплений до краю,
мов барва в рожі згусла.
Нічого більш не маю,
лишень кедрові гусла.

Для Нього хочу грати,
рукою в гусла бити.
Сто струн, мов срібні грати,
що ними кедр обвитий.

Задзвенить час у тр'уну,
пригорне Бог мене
і вислужену стр'уну
косою перетне.

Поэтическое искусство II,3 / Поэтическое искусство II,4

Для меня день,
что без песен,
то черная ночь
для юных глаз.
Для меня день,
что без песен,
как могила,
где смерть сковала.
Для меня день,
что без песен,
как туман
бледных обманов.
Смотри ввысь,
чтобы знать лишь:
у Бога же день —
букет из песен.

Увлеченный паренек,
увлеченный красотою,
один из тех бродяг,
что живут росою.

Увлеченный до края,
как цвет в розе сгустясь.
Ничего больше не имею,
лишь кедровые гусли.

Для Него хочу играть,
рукой по гуслям бить.
Сотня струн, словно серебряные решетки,
которыми кедр обвит.

Прозвенит час в труну,
Бог прижмет меня
и выслуженную струну
косою перережет.