Змія / Апокаліпсис - Пиріг і батіг перевод на русский

Змія / Апокаліпсис

Змія рослинна й кущувата,
змія покручена й слизька,
мов мокра палиця картата,
співає хлопцеві в руках.

Змія, мов рожа, гребеняста
росте з-під каменя кущем.
Слова рослинні і хвилясті
злітають радісним дощем.

Мов папороть, перед очами
стає прапервісність твоя.
Ти ще рослина, ти ще камінь,
тебе обкручує змія.

Ти ще рослина, ти ще камінь,
тебе обкручує змія.

Ти ще рослина, ти ще камінь,
тебе обкручує змія.
Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюети
тяжких, прирослих до землі, кам'яностопих тюрем
і в'язнів по ночах відвідують коханки і комети,
і місяць, мов рудий павук, повзе поволі муром.

Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво.
На зорях, як на стінах, цвіль, черва,
зелінка й вогкість
Обличчя в'язнів миє місяць синім і холодним сяйвом
аж обростуть за ніч, мов круглі пні, кошлатим мохом!

Підземних рік слизьке, примарне зілля,
мокрі зорі й змії,
долини місяця оброслі горіховим гаєм.
Сто днів і сто ночей ідуть руді дощі і вітер віє,
вода підноситься і зорі й тюрми заливає.
Заливає

Де не оставсь на каменю ні камень, де зрівнялись гори
знов мулярі нову тюрму будують з брил
квітчастих.
Цвіте під шибеницями багряне квіття мандрагори,
і мотуз вішальників для живих приносить щастя.
Приносить щастя
Приносить щастя
Приносить щастя
Приносить щастя
Приносить щастя

Змея / Апокалипсис

Змея растительная и кустистая,
змея извилистая и скользкая,
как мокрая пестрая палка,
поет в руках у парня.

Змея, словно розга, гребенчатая,
растет из-под камня кустом.
Слова растительные и волнистые
слетают радостным дождем.

Как папоротник, перед глазами
встает первозданность твоя.
Ты еще растение, ты еще камень,
тебя обвивает змея.

Ты еще растение, ты еще камень,
тебя обвивает змея.

Ты еще растение, ты еще камень,
тебя обвивает змея.
Поднимаются, как сонные, исполинские львы, силуэты
тяжелых, приросших к земле, каменноногих тюрем
и узников по ночам навещают любовницы и кометы,
и месяц, как рыжий паук, ползет медленно по стене.

Когда слова в порошок стерты, исповедоваться звездам зря.
На звездах, как на стенах, плесень, червь,
зелень и сырость.
Лица узников омывает месяц синим и холодным сиянием,
пока не обрастут за ночь, как круглые пни, лохматым мхом!

Подземных рек скользкое, призрачное зелье,
мокрые звезды и змеи,
долины месяца, заросшие ореховым лесом.
Сто дней и сто ночей идут рыжие дожди и ветер веет,
вода поднимается и звезды, и тюрьмы заливает.
Заливает

Где не осталось на камне камня, где сравнялись горы,
снова каменщики новую тюрьму строят из глыб
цветистых.
Под виселицами цветет багряное цветенье мандрагоры,
и веревка повешенных для живых приносит счастье.
Приносит счастье
Приносит счастье
Приносит счастье
Приносит счастье
Приносит счастье