Три перстені / Автопортрет - Пиріг і батіг перевод на русский

Три перстені / Автопортрет

Крилата скрипка на стіні,
червоний дзбан, квітчаста скриня.
У скрипці творчі сплять вогні,
роса музична срібна й синя.

В квітчастій скрині співний корінь,
п'янливе зілля, віск, насіння
та на самому дні три зорі,
трьох перстенів ясне каміння.

В червонім дзбані м'ятний трунок,
зелені краплі яворові.
Дзвони, окриленая струно,
весні шаленій і любові!

Підноситься угору дах,
кружляє дзбан, співає скриня.
І сонце, мов горючий птах,
І ранок, спертий на вориння.

Червоні клени й клени срібні,
над кленами весна і вітер.
Дочасності красо незглибна,
невже ж тобою не п'яніти?

Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля,
захоплений поганин завжди,
поет весняного похмілля.

Три кольца / Автопортрет

Крылатая скрипка на стене,
красный кувшин, узорчатый сундук.
В скрипке спят творческие огни,
роса музыкальная — серебро и синь.

В узорчатом сундуке — певчий корень,
хмельные травы, воск, семена,
и на самом дне — три звезды,
три кольца с ясным каменьем.

В красном кувшине — мятный напиток,
зелёные капли яворовые.
Звони, окрылённая струна,
безумной весне и любови!

Поднимается вверх крыша,
кружит кувшин, поёт сундук.
И солнце, словно жар-птица,
И утро, упёртое в притолоку.

Клёны красные и клёны серебряные,
над клёнами — весна и ветер.
Преходящей красоте невмочь,
неужели ею не опьянеть?

Я, продавший жизнь солнцу
за сто червонцев безумья,
захваченный язычник всегда,
поэт весеннего похмелья.