Текст и перевод песни Скрябін - Говорили і курили - Live

Говорили і курили - Live

Ми познайомились з тобою у вагоні метро,
Людей напхалося конкретно, як сільодки в відро.
Мене до тебе притиснули, відвернутись я не міг,
І ми у позі еротичній були загнані в тупік.
Інтелігентний мужчина, український інженер,
Я від викиду гормонів три зупинки чуть не вмер.
Зашипіли двері, станція "Хрещатик" –
І народ почав з вагона, як картопля випадати.
Переплетені тілами, виїжджаєм з-під землі
І відчуваєм, що так просто нам не розійтися, ні.
І я лечу, як метелик, забігаю в генделик,
Замовляю нам дві кави збудоражити уяву.
Ми цілий день так сиділи, говорили і курили,
Пахли димом і любов'ю, говорили і курили.
Потім люди прийшли, і до нас підсіли,
Ми посунулися трохи, говорили і курили.
І їли ми пиріжки, томатним соком запили,
І з червоними вусами говорили і курили.
Потім трохи помовчали, трохи відпочили,
Взяли закурили і знов заговорили.
Коли вечором я сьорбав із пакета бульйон,
Нагадав собі, що не спитав у тебе телефон.
Кілька спальних районів, посередині Дніпро,
Київ - місто невелике, ми зустрінемось в метро.
І зранку знову ниряю у підземні тунелі,
І несе мене до тебе ця криклива канітєль,
І бачу ті самі джинси і той рюкзачок,
І від радості зжимаю у кишені кулачок.
Ще чоловік п'ятдесять у вагон забігає,
Мене розмазує по тобі, ніби маслом коровай,
І я чекаю в душі на зупинку "Хрещатик",
Щоби вибратись наверх і навіть пози не міняти.

We Talked and Smoked - Live

We met on a crowded subway car,
People packed in tight, like sardines in a jar.
Pressed against you, I couldn't turn away,
Stuck in an erotic pose, with nowhere to sway.
An intelligent man, a Ukrainian engineer,
The surge of hormones nearly killed me, it was clear.
Doors hissed open, "Khreshchatyk" station's call –
People spilled out like potatoes, one and all.
Bodies intertwined, we emerged from the underground,
Feeling that parting ways wouldn't be easy, we found.
Like a butterfly, I flew, into a cafe we went,
Ordering two coffees, to spark our imaginations, intent.
We sat like that all day, talking and smoking,
Smelling of smoke and love, words softly spoken.
Then people came and sat down beside us,
We shifted a bit, talked and smoked, not fussed.
We ate pastries, washed down with tomato juice,
With red mustaches, we talked and smoked, feeling loose.
Then we fell silent for a while, resting a beat,
Lit up cigarettes and started talking again, can't be beat.
As I slurped broth from a bag in the evening's embrace,
I realized I never asked for your number, what a disgrace.
A few sleeping districts, the Dnipro flowing wide,
Kyiv is a small city, we'll meet again, side by side.
And in the morning, I dive into the tunnels below,
This noisy canticle carries me to you, you know.
I see those same jeans and that backpack too,
And with joy, I clench my fist in my pocket, it's true.
Fifty more men rush into the car,
I'm smeared on you like butter on bread, we're not far.
And in my soul, I wait for "Khreshchatyk" to arrive,
To get out and up, not even changing our stance, alive.