Кораблі - Скрябін перевод на немецкий

Кораблі

Я не твій брат, ти не сестра моя
Ніколи не розказуй мені – хто
І в чому є винен, на нашій землі
Люди, як кораблі

Кожен пливе, поки хвиля несе
І поки глибока вода, а
Глибока і темна, до самого дна
До самого-самого дна

На глибині зустрічаються всі
Так, ніби, в морі місця нема, а
І труться бортами, аж стогне земля
Від зависті, підлості й зла

Хтось не доплив, бо йому помогли
Набрати повні трюми води, гей
Бо стати героями тої війни
Дуже хотіли вони

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

Наш океан знає більше, ніж ми
Секрети всі у нього на дні, і
А ми ходим зверху, великі й малі
Люди, як кораблі

Гордо пливем і не вірить ніхто
Що ним зацікавилось зло, о
І серед вітрів ми не чуєм щурів
Які прогризають нам дно

А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів
А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів

Schiffe

Ich bin nicht dein Bruder, du bist nicht meine Schwester
Erzähl mir niemals – wer
Und wer woran schuld ist, auf unserer Erde
Menschen sind wie Schiffe

Jeder segelt, solange die Welle trägt
Und solange das Wasser tief ist, ah
Tief und dunkel, bis zum Grund
Bis zum allertiefsten Grund

In der Tiefe treffen sich alle
So, als ob im Meer kein Platz wäre, ah
Und reiben die Bordwände, dass die Erde stöhnt
Vor Neid, Niedertracht und Bösem

Jemand erreichte das Ufer nicht, weil man ihm half
Die Laderäume voll Wasser zu nehmen, hey
Denn Helden jenes Krieges zu werden
Das wollten sie sehr

Und ans Ufer tragen die Wellen leise
Die verwundeten Seelen der lebenden Schiffe
Und vom Ufer fahren wieder ins Meer hinaus
Jene, die glaubten und die Wahrheit wissen wollten

Unser Ozean weiß mehr als wir
Alle Geheimnisse sind bei ihm auf dem Grund, und
Und wir gehen oben, groß und klein
Menschen, wie Schiffe

Wir segeln stolz und niemand glaubt
Dass das Böse sich für ihn interessiert, oh
Und inmitten der Winde hören wir die Ratten nicht
Die uns den Boden durchfressen

Und ans Ufer tragen die Wellen leise
Die verwundeten Seelen der lebenden Schiffe
Und vom Ufer fahren wieder ins Meer hinaus
Jene, die glaubten und die Wahrheit wissen wollten
Und ans Ufer tragen die Wellen leise
Die verwundeten Seelen der lebenden Schiffe
Und vom Ufer fahren wieder ins Meer hinaus
Jene, die glaubten und die Wahrheit wissen wollten