Текст и перевод песни Скрябін - Шукав свій дім - Версія 2004

Шукав свій дім - Версія 2004

Вінками із неба на нас вниз падав сніг
Так тихо, як старість, накрив примітивний світ
Колись давно пішов я шукати дім
Заліз високо в гори – там ніхто не знав, де він
Холодний вітер тільки на дорозі став
І так мені сказав, так він сказав
Не треба було йти далеко
Не треба було йти так довго
Земля, де бігав ти маленьким,
Є твоїм домом
Я не послухав вітру і спустився з гір
Прийшов спитати в моря – може знає про мій дім
Та тільки засміялись хвилі з моїх слів
І десь далеко було чути їх нехитрий спів
Ходив я довго – всіх кругом за дім питав
А з неба сніг, а з неба вже моя зима
Старий місяць головою закивав
І так мені сказав так сказав
Вінками із неба на нас вниз падав сніг
Так тихо, як стрість, накрив примітивний світ...

Искал свой дом - Версия 2004

Венками с неба на нас вниз падал снег,
Так тихо, как старость, накрыл примитивный свет.
Когда-то давно я ушел искать свой дом,
Забрался высоко в горы – там никто не знал, где он.
Холодный ветер лишь на дороге встал
И так мне сказал, так он сказал:
«Не нужно было идти далеко,
Не нужно было идти так долго.
Земля, где бегал ты маленьким,
Есть твой дом».
Я не послушал ветер и спустился с гор,
Пришел спросить у моря – может, знает про мой дом.
Но только рассмеялись волны моим словам,
И где-то далеко был слышен их незатейливый мотив.
Ходил я долго – всех вокруг о доме спрашивал,
А с неба снег, а с неба уж моя зима.
Старый месяц головой покачал
И так мне сказал, так сказал:
Венками с неба на нас вниз падал снег,
Так тихо, как старость, накрыл примитивный свет...