Запах війни - ТІК перевод на русский

Запах війни

Телеграфи мовчать, хтось зрадив ідею.
Всі втратили віру але лиш дивляться в небо.
Там апостоли грають у карти під скрегіт зубів.
На розбитих іконах колишніх ідей
Плачуть горобці бо у них Прометей
Заберає вогонь, щоб зігріти Богів.
І віяв вітер, плакали квіти.
Боже, зглянься, це ж все твої діти.
Так жадібно вдихають грудьми запах війни.
Хто вмирав десять раз за волю,
Той знає справжню її ціну.
Хто розгніваний бігав по полю
Вбиваючи грім піднімав цілину.
І скидаючи з себе хреста,
Бо не в змозі нести.
Десять раз задля того вмирав,
Щоби знову воскрести.
І віяв вітер, плакали квіти.
Боже, зглянься, це ж все твої діти.
Так жадібно вдихають грудьми запах війни.
Вийдеш з хати, подітись немає куди від болю.
Де дорога від сліз буркуном проросла.
Від порогу, до Гуляй поля.

Запах войны

Телеграфы молчат, кто-то предал идею.
Все потеряли веру, но лишь смотрят в небо.
Там апостолы играют в карты под скрежет зубов.
На разбитых иконах былых идей
Плачут воробьи, ведь у них Прометей
Забирает огонь, чтобы согреть Богов.
И веял ветер, плакали цветы.
Боже, сглянь, это же все твои дети.
Так жадно вдыхают грудью запах войны.
Кто умирал десять раз за волю,
Тот знает настоящую её цену.
Кто разъярённый бегал по полю,
Убивая гром, поднимал целину.
И скидывая с себя крест,
Не в силах нести.
Десять раз для того умирал,
Чтобы снова воскреснуть.
И веял ветер, плакали цветы.
Боже, сглянь, это же все твои дети.
Так жадно вдыхают грудью запах войны.
Выйдешь из дома, деваться некуда от боли.
Где дорога от слёз бурьяном поросла.
От порога, до Гуляйполя.