Текст и перевод песни Тартак feat. Андрій Підлужний - Не Кажучи Нікому feat. Андрій Підлужний - Cocoon & Fdr Mix

Не Кажучи Нікому feat. Андрій Підлужний - Cocoon & Fdr Mix

Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою...
Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Прийшли нові карателі та мучителі...
То що ж робити – сидіти склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу – з новими ворогами?
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться – "Хай поживе ще трошки"
Вже так давно не бачить сина свого
І ще хоч раз побачити його живого...
Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я – то хто? Зайве питання...
Для нас це не проста війна – це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія – на повстанців.
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Не кажучи нікому. Не кажучи нікому.
Не кажучи нікому.
Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани.
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих.
Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я...
Тіла загинуть – житиме ідея...
А наші душі тут – в рідних просторах –
Волинських лісах, Карпатських горах.
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Додому.
Поплач за мною сестро...

Not Telling Anyone feat. Andriy Pidluzhny - Cocoon & Fdr Mix

When the war breaks in the door,
Words and seals on paper won't protect anymore.
It's time to go, it's time to take up arms
And defend the right to life in the crucible of battle...
One misfortune went to the west, another came from the east.
And again tears, again fear, again suffering for the people.
Again behind the backs of the liberators
Came new punishers and torturers...
So what to do – sit with folded arms,
Calmly look at the killings and torment?
Or, taking your native mother's blessing,
Start the fight – with new enemies?
Mourn for me, mother, when I die.
For my land, for Ukraine
Mourn for me, sister, not telling anyone,
That I'll never return home again.
A tear flows, digging through wrinkles.
And mother prays – "Let him live a little longer"
She hasn't seen her son in so long
And at least once more to see him alive...
You know, mom, I'm still holding on!
I'm suffering, I'm in pain, but I don't regret it!
If not me – then who? An unnecessary question...
For us this is not just a war – it's a liberation struggle.
People are driven to the east, like cattle,
They are humiliated in order to destroy the human likeness
And these people have no chance to defend themselves,
Their only hope is in the rebels.
Mourn for me, mother, when I die.
For my land, for Ukraine
Mourn for me, sister, not telling anyone,
That I'll never return home again.
Not telling anyone. Not telling anyone.
Not telling anyone.
Years will pass, the earth will heal the wounds,
Lonely veterans will remain alive.
And how many of those who didn't come home,
Lie in their land in unknown graves.
Our strength is slowly waning, and we all know,
That in this war with strangers we are losing for now
Our victories may be relatively small,
But the main thing is that our people have remained on their land.
No one knows who I am, no one knows where I am...
Bodies will die – ideas will live...
And our souls here – in our native expanses –
Volyn forests, Carpathian mountains.
Mourn for me, mother, when I die.
For my land, for Ukraine
Mourn for me, sister, not telling anyone,
That I'll never return home again.
Home.
Mourn for me, sister...