Текст и перевод песни Тартак - Ілюзія

Ілюзія

У місті жорстокому, у місті розлюченому
Я заживляю свіжі рани розлучення,
У пошуках спокою я тиняюсь по вулицях,
Де ніхто не зупиниться, де ніхто не притулиться.
Я не знаю, куди іти, я не знаю, в що вірити,
А ти невідомо де, полетіла у вирій ти.
І слів не промовила ти ні в голос, ні пошепки,
Щоб я не зірвався так раптово на пошуки...

Туди, де блимають блискавки,
Бо часом здається, що близько ти,
Через тебе покинув друзів я,
А ти – це просто ілюзія... (2)

Так хочеться ніжного, хочеться рідного
Нехай неозброєним оком невидного,
І виється, скулиться, стогнеться, плачеться,
Вбиває розлука ця, вбиває невдача ця...
Чекає авто мене у дворі будинку,
Хапаю кермо, як рятівну соломинку,
І зриваючись з місця, лечу по зустрічній,
Лечу надто швидко, лечу історично...

(2)

Illusion

Dans cette ville cruelle, dans cette ville en colère
Je guéris les blessures fraîches de notre séparation,
À la recherche de la paix, je erre dans les rues,
Où personne ne s'arrête, où personne ne se blottit.
Je ne sais pas où aller, je ne sais pas en quoi croire,
Et toi, je ne sais où tu es, tu t'es envolée vers un autre monde.
Et tu n'as pas dit un mot, ni à haute voix, ni à voix basse,
Pour que je ne me lance pas si soudainement à ta recherche...

Là où les éclairs scintillent,
Car parfois il me semble que tu es près,
À cause de toi, j'ai quitté mes amis,
Et toi, tu n'es qu'une illusion... (2)

J'ai tellement besoin de tendresse, de familiarité,
Même si cela n'est pas visible à l'œil nu,
Et cela se tord, se recroqueville, gémit, pleure,
Cette séparation me tue, cet échec me tue...
Ma voiture m'attend dans la cour de la maison,
Je saisis le volant comme une bouée de sauvetage,
Et en démarrant en trombe, je fonce dans le sens inverse,
Je roule trop vite, je roule dans l'histoire...

(2)