Текст и перевод песни Тартак - Дрг і врг

Дрг і врг

Знову друг на життя скаржиться,
Що якось все не клеїться і не в'яжеться.
За принциповість з роботи вигнали,
І в особистому - по воді вилами,
Я за нього - в вогонь і в воду,
А сам, розмовами про погоду

Вдаю, що до його проблем я байдужий, Ось такий я трохи нещирий, вибач, друже!
З тобою стільки всього різного пройдено,
Та в якийсь момент лишилися беззбройними.
І ти, і я - кожен по-своєму.
А було, думали, що станем героями.
Страхували одне одного в різних обставинах,
Не зраджували, грали по правилах,
Були за правду, тримали сухим порох, Не знаючи, хто справжній ворог.
На ринку втрати й страти - З'явились вільні ніші,

І спробуй вгадати, Хто, насправді, страшніші -
Великі й помітні. Чи малі та підступні?
І кожної миті Ми, можливо, наступні.
Вкотре знову випадково зустрілися - Постояли, розговорилися. Питаю - як ти?
Та якось безрадісно, В чомусь - болісно, в чомусь - жалісно.
Слухай, кажу, припиняй нити! Розумний, здоровий, живий - не вбитий!
Спробуй якось спокійно, стримавши гнів, Зазирнути в галерею таємних ворогів.
Там є ті, кому ти колись допоміг, І ті, кому допомогти не зміг.
Ті, яким не віддав належне, І ті, від яких лишився незалежним.
Не май з ними справи, тримайся подалі, Вони заздрісні, ниці, чужі, відсталі.
У тебе своє життя і своя програма, Іди вперед, не шкодуй ні про що ні грама.
На ринку втрати й страти - З'явились вільні ніші,
І спробуй вгадати, Хто, насправді, страшніші -
Великі й помітні. Чи малі та підступні?
І кожної миті Ми, можливо, наступні.
Мій друг змінився і став успішним, Для мене цей факт є і приємним, і втішним.
У нього власна справа і красуня дружина, Видно в характері спрацювала якась важлива пружина.
А я все думаю, роздумую, Чому так часто опускаємо руки, депресуємо?
Чому втрачаємо цілість, немов мости розведені? Мабуть, наш найбільший ворог ховається всередині.
На ринку втрати й страти - З'явились вільні ніші,
І спробуй вгадати, Хто, насправді, страшніші -
Великі й помітні. Чи малі та підступні?
І кожної миті Ми, можливо, наступні.

Friend and Foe

Once again, my friend complains about life,
How things don't stick together, don't come together.
They kicked him out of work for his principles,
And in his personal life, it's like trying to catch water with a pitchfork,
I'd go through fire and water for him,
But I, with conversations about the weather

Pretend to be indifferent to his problems, I'm a little insincere, I'm sorry, friend!
We've been through so much together,
But at some point, we were left unarmed.
Both you and I - each in our own way.
And we used to think we'd become heroes.
We had each other's backs in different circumstances,
We didn't betray, we played by the rules,
We stood for the truth, kept our powder dry, Not knowing who the real enemy was.
In the market of losses and casualties - Free niches have appeared,

And try to guess, Who, in fact, are more terrible -
Big and noticeable. Or small and insidious?
And every moment, We might be next.
Once again, we met by chance - We stood, talked. I ask - how are you?
And somehow joylessly, In some ways - painfully, in some ways - pitifully.
Listen, I say, stop whining! Smart, healthy, alive - not dead!
Try to calmly, holding back your anger, Look into the gallery of secret enemies.
There are those you once helped, And those you couldn't help.
Those to whom you didn't give their due, And those from whom you remained independent.
Don't deal with them, stay away, They are envious, vile, alien, backward.
You have your own life and your own program, Go forward, don't regret anything, not a gram.
In the market of losses and casualties - Free niches have appeared,
And try to guess, Who, in fact, are more terrible -
Big and noticeable. Or small and insidious?
And every moment, We might be next.
My friend has changed and become successful, This fact is both pleasant and comforting for me.
He has his own business and a beautiful wife, It seems some important spring has worked in his character.
And I keep thinking, pondering, Why do we so often give up, get depressed?
Why do we lose integrity, like bridges drawn? Perhaps our greatest enemy is hiding inside.
In the market of losses and casualties - Free niches have appeared,
And try to guess, Who, in fact, are more terrible -
Big and noticeable. Or small and insidious?
And every moment, We might be next.