Текст и перевод песни Тартак - Зимаматимачєха

Зимна зима заморозила морозом мармизу.
До лісу полізу – назбираю хмизу.
Розведу багаття багате,
Хай дає тепла забагато!
Підливаю масла та піднімаю гасло:
"Гори, гори ясно – аби не загасло!
Гори, гори ясно – аби не загасло!
Гори, гори ясно – аби не загасло!"
Навколо багаття стрибаю,
Дострибався аж до Миколая.
А на Миколая вітер пісню співає,
Хуртовина гуляє, крутить, колихає.
І креслить на вікнах мороз візерунки –
Квіти жінкам, дітлахам подарунки!
А я ліпше зліплю собі снігову бабу –
Таку білу, пухнасту, неначе кульбабу.
Яка гарна снігурка – очі-вуглинки,
От тільки, шкода, замість носа – морквинка!
А це я їй морквинку ту вставив,
Таку довгу, товсту та яскраву.
А зима та – то зла, то ласкава,
То сувора, то ніжна, мов пава!

Зимаматимачеха! Зима!

Але поки ми співали, танцювали, стрибали,
Немало часу минало, минуло часу немало.
І ось уже рік від воріт – рип! Рип!
І новий на поріг – стриб! Стриб!
Навколо зеленої красуні-ялинки
Кружляли в святковому танці сніжинки,
Вели хороводи малесенькі дітки,
А разом із ними ще й дядьки та тітки!
Пили та гуляли – Новий рік зустрічали.
О-о-о! А ось і Різдво!

"Добрий-добрий-добрий-добрий-
Добрий вечір тобі,
Пане-пане-пане-пане-
Пане господарю!
Дозвольте заколядувати!?"
"Ой, хлопці, краще не треба!
Нате вам грошей –
Та йдіть собі з богом!"

А я люблю кататися на сноуборді,
Коли вітер по морді,
Коли морда по снігу,
А я їду швидше від бігу!
З гори – донизу
І тільки вітер в мармизу,
І ні багаття, ні хмизу,
Ні лісу, ні лізу!
Waw! Оце так так!
Так, це, мабуть, "Тартак"!

Зимаматимачеха! Зима!

Але ми не згадали ще про одне свято!
Та їх взимку і так аж до біса багато!
М-м, але це особливе,
Таке гарне, приємне, привабливе, миле!
Гей, так це ж свято кохання!
Від рання до смеркання
І всю ніч до світання – кохання
І знову кохання!
Удома, в гостях, на вечірках, на танцях,
На лавах, стільцях, на ліжках, диванцях,
На кріслах, канапах, а то й на підлозі –
Де хочеш кохайся, лиш не на морозі!
Ну, так зима ж надворі!

Зимаматимачеха! Зима!

Холодная зима заморозила морозом рожу.
В лес полезу-насобираю хвороста.
Разведу костер богатый,
Пусть дает тепла многовато!
Подливаю масла и поднимаю лозунг:
"Гори, гори ясно-лишь бы не погасло!
Гори, гори ясно-лишь бы не погасло!
Гори, гори ясно-лишь бы не погасло!"
Вокруг костра прыгаю,
Допрыгает до Николая.
А на Николая ветер песню поет,
Метель гуляет, крутит, колыхает.
И чертит на окнах мороз узоры –
Цветы женщинам, детишкам подарки!
А я лучше слеплю себе снежную бабу –
Такую белую, пушистую, как одуванчик.
Какая красивая Снегурка-глаза-угольки,
Вот только, жаль, вместо носа – морковка!
А это я ей морковку ту вставил,
Такую длинную, толстую и яркую.
А зима та-то злая, то ласковая,
То строгая, то нежная, как пава!

Зимаматимачеха! Зима!

Но пока мы пели, танцевали, прыгали,
Немало времени прошло, прошло времени немало.
И вот уже год от ворот – рип! Рип!
И новый на порог-прыг! Прыг!
Вокруг зеленой красавицы-елки
Кружились в праздничном танце снежинки,
Вели хороводы малюсенькие детки,
А вместе с ними еще и дяди и тети!
Пили и гуляли – Новый год встречали.
О-о-о! А вот и Рождество!

"Добрый-добрый-добрый-добрый-
Добрый вечер тебе,
Пан-пан-пан-пан-
Господин хозяин!
Позвольте заколядовать!?"
"Ой, ребята, лучше не надо!
Нате вам денег –
Да идите себе с богом!"

А я люблю кататься на сноуборде,
Когда ветер по морде,
Когда морда по снегу,
А я еду скорее от бега!
С горы-вниз
И только ветер в рожу,
И ни костра, ни хвороста,
Ни леса, ни Лизу!
Waw! Вот это да!
Да, это, должно быть,"Тартак"!

Зимаматимачеха! Зима!

Но мы не вспомнили еще об одном празднике!
И зимой и так чертовски много!
М-м, но это особенное,
Такое красивое, приятное, привлекательное, милое!
Эй, так это же праздник любви!
От утра до позднего вечера
И всю ночь до рассвета-любовь
И снова любовь!
Дома, в гостях, на вечеринках, на танцах,
На скамьях, стульях, на кроватях, диванчиках,
На креслах, канапах, а то и на полу –
Где хочешь люби, только не на морозе!
Ну, так зима же на дворе!

Зимаматимачеха! Зима!