Текст и перевод песни Тартак - Косар

Косар

Понад полем іде,
Не покоси кладе,
Не покоси кладе - гори.
Стогне, стогне земля,
Стогне море,
Стогне та гуде!
Косаря уночі
Зустрічають сичі.
Тне косар, не спочиває,
Й ні на кого не вважає,
Хоч і не проси.

І мене не мине,
На чужині зотне,
За решоткою задавить,
За решоткою задавить,
Хреста ніхто не поставить
І не пом′яне.

Не благай, не проси,
Не клепає коси.
Чи то пригород, чи город,
Мов бритвою, старий голить
Усе, що даси.
Мужика, й шинкаря,
Й сироту-кобзаря.
ує старий, косить,
Кладе горами покоси,
Не мине царя.

І мене не мине,
На чужині зотне,
За решоткою задавить,
За решоткою задавить,
Хреста ніхто не поставить
І не пом'яне.

Понад полем іде
Не покоси кладе
Не покоси кладе - гори
Стогне, стогне земля
Стогне море
Стогне та гуде!
Косаря уночі
Зустрічають сичі
Тне косар, не спочиває
Й ні на кого не вважає
Хоч і не проси
Не благай, не проси
Не клепає коси
Чи то пригород, чи город
Мов бритвою, старий голить
Усе, що даси
Мужика, й шинкаря
Й сироту-кобзаря
ує старий, косить
Кладе горами покоси
Не мине царя

І мене не мине,
На чужині зотне,
За решоткою задавить,
За решоткою задавить,
Хреста ніхто не поставить
І не пом′яне

Scythe

In the field he strides,
He lays no swaths;
He lays no swaths—he burns.
The earth groans and moans,
The sea groans,
It groans and roars!
At night the scythemen
Are met by owls.
The scytheman mows without respite,
And consults no one,
Though none implore him.

I too will not escape him,
He will mow me down in a foreign land,
He will stifle me behind bars,
He will stifle me behind bars,
No one will set up a cross
Or mention me.

Do not beg, do not plead,
He does not forge scythes.
Whether it be a village or a town,
He shaves with his razor,
All that you will give.
The peasant, and the innkeeper,
And the orphan-kobzar.
The old man mows,
He lays piles of swathes,
He will not spare the tsar.

I too will not escape him,
He will mow me down in a foreign land,
He will stifle me behind bars,
He will stifle me behind bars,
No one will set up a cross
Or mention me.

In the field he strides
He lays no swaths
He lays no swaths—he burns
The earth groans and moans
The sea groans
It groans and roars!
At night the scythemen
Are met by owls
The scytheman mows without respite
And consults no one
Though none implore him
Do not beg, do not plead
He does not forge scythes
Whether it be a village or a town
He shaves with his razor,
All that you will give
The peasant, and the innkeeper
And the orphan-kobzar
The old man mows,
He lays piles of swathes
He will not spare the tsar

I too will not escape him,
He will mow me down in a foreign land,
He will stifle me behind bars,
He will stifle me behind bars,
No one will set up a cross
Or mention me