Текст и перевод песни Тартак - Мене вже немає

Мене вже немає

Я загинув у битві,
Я уже вбитий,
Довкола мене тіла ворогів.
Я пішов незборимим,
Грюкнув дверима,
Я за собою не лишив боргів.
Ще на останок
Побачив світанок,
Сонячний промінь
І краплю роси.
Життя прожив гідно,
Хоч може й не видно,
Та я не боявся, не нив, не просив.

Я загинув у битві,
Я уже вбитий,
Довкола мене тіла ворогів.
Я пішов незборимим,
Грюкнув дверима,
Я за собою не лишив боргів.
Ще на останок
Побачив світанок,
Сонячний промінь
І краплю роси.
Життя прожив гідно,
Хоч може й не видно,
Та я не боявся, не нив, не просив.

Мене вже немає!
Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає!
Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає!
Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає!
Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!

Я втрапив у скруту,
Я випив отруту,
Мене пригостив мій нібито друг.
Я звав його братом,
Латав його втрати,
Тягнув із проваль, лікував від недуг.
А він мене зрадив,
А він мене радо
Ввів під удар балістичних ракет.
І от я вмираю,
Прямую до раю,
А він починає святковий бенкет.

Мене вже немає!
Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає!
Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає!
Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає!
Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!

В минулому часі
Я їхав по трасі,
Якою до того їздив не раз.
Поводився чемно,
Та мабуть даремно,
Мене протаранив нечемний КамАЗ.
І всі мої плани,
Манливі омани,
Сталося те, чого я не хотів.
На телеканалі
Святкують деталі,
А я вирушаю до інших світів.

Мене вже немає!
Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає!
Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає!
Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає!
Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!

I Am No More

I fell in the battle,
I am already killed,
Around me are the bodies of enemies.
I left invincible,
I slammed the door,
I left no debts behind me.
At last
I saw the dawn,
A sunbeam
And a drop of dew.
I lived my life with dignity,
Though it may not be apparent,
But I was not afraid, I did not whimper, I did not beg.

I fell in the battle,
I am already killed,
Around me are the bodies of enemies.
I left invincible,
I slammed the door,
I left no debts behind me.
At last
I saw the dawn,
A sunbeam
And a drop of dew.
I lived my life with dignity,
Though it may not be apparent,
But I was not afraid, I did not whimper, I did not beg.

I am no more!
The wind carries me across the land.
I am no more!
I know great and small secrets.
I am no more!
Eagles fly near me.
I am no more!
But it is important for you all to be!
But I am no more!

I got into trouble,
I drank the poison,
My so-called friend treated me to it.
I called him a brother,
Patched up his losses,
Pulled him out of craters, treated him for ailments.
And he betrayed me,
And he gladly
Led me under the impact of ballistic missiles.
And now I am dying,
I am going to heaven,
And he is starting a festive banquet.

I am no more!
The wind carries me across the land.
I am no more!
I know great and small secrets.
I am no more!
Eagles fly near me.
I am no more!
But it is important for you all to be!
But I am no more!

In the past tense
I drove along the highway,
Along which I had traveled before.
I behaved decently,
But probably in vain,
I was rammed by an impolite KamAZ.
And all my plans,
Alluring deceptions,
What happened was not what I wanted.
On the TV channel
They celebrate details,
And I am going to other worlds.

I am no more!
The wind carries me across the land.
I am no more!
I know great and small secrets.
I am no more!
Eagles fly near me.
I am no more!
But it is important for you all to be!
But I am no more!