Текст и перевод песни Тартак - Ніхто крім нас

Ніхто крім нас

"Ніхто, крім нас", – сказали хлопці стиха
І завдали на плечі вантажі.
Нехай, за цих людей ковтнемо лиха, Бо, хоч не рідні, але й не чужі. Вгризаємось у землю і у скелі,
Але сповна виконуєм наказ.
Чи в лісі, чи в степу, а чи в пустелі —Ніхто, крім нас! Ніхто, крім нас!

І хай, як завжди, манить висота,
І білі куполи над головою,
Але сьогодні вища є мета
У нас з тобою, у нас з тобою.

Тримають нас смугасті наші душі, Штовхає нас потужний серця стук. І жоден з нас присяги не порушив,
І зброї теж ніхто не випустив із рук. Долаєм перешкоди і простори, Несем з собою міцності запас,
Бо знають всі — моря, поля і гори —Ніхто, крім нас! Ніхто, крім нас!

І хай, як завжди, манить висота,
І білі куполи над головою,
Але сьогодні вища є мета
У нас з тобою, у нас з тобою.

За нашими надійними плечима Родини й друзі, села і міста.
Живи спокійно, рідна Батьківщино, Нам себе проявити час настав.
І ті, котрі приходять нам на зміну, Почують і повторять безліч раз, Що від зародження і до загину Ніхто, крім нас! Ніхто, крім нас!

І хай, як завжди, манить висота,
І білі куполи над головою,
Але сьогодні вища є мета
У нас з тобою, у нас з тобою.

Nihto krim nas

"Nihto, krim nas," - skazaly khloptsi stykha
I zavdaly na plechi vantazhi.
Nehai, za tsykh liudei kovtnemo lykha, Bo, khoch ne ridni, ale i ne chuzhi. Vhryzayemosia u zemliu i u skeli,
Ale spouna vykonoiuiem nakaz.
Chy v lisi, chy v stepu, a chy v pusteli —Nihto, krim nas! Nihto, krim nas!

I hai, yak zavzhdy, manyt vysota,
I bili kupoly nad holovou,
Ale s'ohdni vyshcha ie meta
U nas z tobou, u nas z tobou.

Trymaiut nas smuhastyi nashi dushi, Shtovkhaie nas potuzhnyi sertsia stuk. I zhoden z nas prysiahy ne porushyv,
I zbroii tezh nikhto ne vypustyv iz ruk. Dolaiem pereshkody i prostory, Nesem z sobou mitnosti zapas,
Bo znaiut вси — moria, polia i hory —Nihto, krim nas! Nihto, krim nas!

I hai, yak zavzhdy, manyt vysota,
I bili kupoly nad holovou,
Ale s'ohdni vyshcha ie meta
U nas z tobou, u nas z tobou.

Za nashimy nadiinymy plechyma Rodyny i druzi, sela i mista.
Zhyvy spokiino, ridna Batkivshchyno, Nam sebe proiavyty chas nastav.
I ti, kotri prykhodiat nam na zminu, Pochuiut i povtoriat bezlich raz, Shcho vid zarozhdennia i do zahynu Nihto, krim nas! Nihto, krim nas!

I hai, yak zavzhdy, manyt vysota,
I bili kupoly nad holovou,
Ale s'ohdni vyshcha ie meta
U nas z tobou, u nas z tobou.