Текст и перевод песни Тартак - Туман Яром (Лірична підліткова)

Туман Яром (Лірична підліткова)

Падаю, падаю, з неба на землю падаю.
І, падаючи, все хороше, що було між нами, згадую.
Все те минуло, ось прийшла зима –
І я лишився один, і ти лишилась сама.
Ми добре бачимо те, чого насправді немає,
А те, що є, ні ти, ні я чомусь не помічаємо.
Все те, що було добрим, раптом стало поганим –
Життя покрилось туманом...
Ой туман яром, пшениченька ланом, в долині овес...
Моїм словам ти більше не маєш віри,
Для мене твої сині озера перетворилися на чорні діри.
Кохання, бажання – слова із пісні.
Хоч ми співали разом, та пісні були різні.
І я літав разом із вітром у часи розлуки,
А ти тримала, ти в'язала руки.
Мої суниці – твоя калина.
Для мене – гори, тобі – долина...
В долині овес...
Та не по правді ж, молодий козаче, зо мною живеш.
Ну от і все – ми розбігаємося в різні кінці одного світу.
Ніхто не знає, що робити – плакати, або радіти. Як діти.
Дурниці! Яка різниця? Тепер це все не має значення!
Ми навіть не сказали одне одному "прощай",
Ми не сказали "до побачення"!
Ти залишилася одна, а я пішов за другою –
Мені добре з нею, їй добре зі мною...
Зо мною живеш...
А як прийде вечір, щей тьомная ж ночка до другої йдеш.
До другої йдеш...
А до мене стиха, стиха потихеньку голос подаєш.
Голос подаєш...
Обсади ж ти, мила, моя чорнобрива, черешнею двір.
Черешнею двір...
Щоб вітер не заходив, ой щоб не заносив голосочок твій.
Голосочок твій...
А я вже садила, часто й поливала, не приймається.
Не приймається...
А уже ж наше вірне женихання все й минається.
Перевод песни Тартак та Гуляйгород - Туман Яром

Fog in the Valley (Lyrical Teenage)

I fall, I fall, from the sky to the earth I fall.
And, as I fall, I remember all the good things we had together.
All that has passed, here comes winter –
And I am left alone, and you are left alone.
We see so clearly that which is not there,
But that which is, neither you nor I notice for some reason.
All that was good suddenly became bad –
Life became covered in fog...
Oh, fog in the valley, wheat in the field, oats in the valley...
You no longer believe my words,
For me, your blue lakes have turned into black holes.
Love, desire – words from a song.
Although we sang them together, our songs were different.
And I flew with the wind in times of separation,
And you held, you tied my hands.
My strawberries – your viburnum.
For me – mountains, for you – a valley...
Oats in the valley...
But it is not true, young Cossack, you live with me.
Well, that's it – we disperse to different ends of the same world.
No one knows what to do – cry or rejoice. Like children.
Nonsense! What's the difference? Now it all doesn't matter!
We didn't even say "goodbye" to each other,
We didn't say "goodbye"!
You were left alone, and I went after another –
I am good with her, she is good with me...
You live with me...
And when evening comes and dark night comes, you go to the other.
You go to the other...
And to me, quietly, quietly, you raise your voice.
You raise your voice...
Oh, plant, my dear, my black-browed one, a cherry tree in the yard.
A cherry tree in the yard...
So that the wind does not come blowing, so that it does not carry your voice away.
Your voice...
But I have already planted it, I have watered it often, it does not take root.
It does not take root...
And our faithful betrothal is all passing away.
Translation of the song "Fog in the Valley" by Tartak and Guliaygorod